Кінець осені, листопад🌧🌧🌧 - на перший погляд, сумна дощова пора, дерева стоять без листя, підступають перші морози... ❄
З іншого боку, це час підбиття підсумків року, переоцінки цінностей та самоаналізу. Віднедавна я почав сприймати похмуру погоду по-філософськи.🤔
До того ж, це вже другий рік, друга осінь, яку я зустрічаю в селі.🍁🍁🍁 Цей час для мене, людини, що народилася і виросла в місті, жила в Южноукраїнську, Севастополі, Києві, не минув даремно. Це потужний досвід, який став одночасно, і викликом, і звільненням, місцем для усамітнення і самопізнання.🧐
МЕЖА НЕПОВЕРНЕННЯ
Дерева вклякли, босі, безголосі,
за ними вслід – безглузді клапті слів.
Минає у селі вже друга осінь,
моя відлюдна осінь у селі...
Хоч досі в листопаді часом тепло,
та в серці – щораз більший буревій.
Тут рай тобі, і тут же, поруч – пекло,
в твоїй, забутій Богом, голові.
Щипають перші приморозки зранку.
І грубка в хаті знову просить дрів.
Думками повну голову, мов лантух,
несу крізь дні і сумніви старі.
Крізь спогади – веселі й невеселі,
крізь лиця перехожих – добрі й злі.
Та як не пнись – не стрибнеш вище стелі,
заввишки кілька криків від землі.
Засипали дерева землю листям.
Землею бродить колір, наче лис,
рудий і тихий, з подихом землистим,
і з поглядом, потупленим униз.
Рудий і тихий, блиснув оком місяць,
зловісний листопадовий хижак.
Втікає другий рік осінннім лисом
туди, де неповернення межа...
© Сашко Обрій.
#poetry #ukrainianpoetry #lirics #поезіяукраїнською #сашкообрій #осінь #віршіпроосінь #сільськалірика #осінняпоезія #декламація #віршочитання #відеопоезія #відеокліп #листопад
розгорнути опис
згорнути опис
