Мої спогади. Авторська декламація: Марія Карпик
#МаріяКарпик #вірші_поезія
Відеомонтаж та фото Ігор Казмірчук
Музика із Фонотеки ЮТУБ
Завечоріло, зачервневилось, зсіріло...
Округлий місяць обійняв вишневий сад.
Думки, мов зорі, розсівалися збіліло
По тій стежині, де проліг наш часопад.
Там милі спогади під деревом приснули
І заворожено між гіллям шурхотять.
Вони, мов сни, у душу бережно сягнули
І голубами в далечінь небес летять.
Уже розм’ятилось, зросилося й зтишіло
І вітерець протанцював вкраю села.
Згадалось давнє мені й в серці затремтіло.
Колись з тобою тут щасливою була.
Ходили росами сріблястими під ночі.
Через луги брели на тверді береги.
Небесні зорі промінили сяйво в очі
І райським видивом світилось навкруги.
Злетіло, як не було. Й місяць горне
Холодне полум’я забутого тепла.
Та згадується все те неповторне,
В якому я щасливою була.
розгорнути опис
згорнути опис
