Пісня про Богдана і Уляну
(Куплет 1)
Під небом синім, де зірки сяють,
Богдан до Уляни серцем лине.
В її очах, мов у морі, тоне,
Кохання їхнє, як вогонь, не гине.
Вона сміється – і світ розквіта,
Він їй співає до самого світа.
Уляна й Богдан – дві душі в парі,
Їхнє кохання – як пісня в гітарі.
(Приспів)
Богдане, Уляно, любов ваша чиста,
Як сонце вгорі, як зоря промениста.
Разом ідете, долаєте шлях,
Кохання у серці – це вічний ваш скарб!
(Куплет 2)
На луках квіти для неї він рве,
Уляна шепче: "Ти – моє диво".
Вони танцюють під місяця сяйво,
І кожен момент – як казка жива.
Вітер співає їм пісню свою,
Богдан тримає Уляну в раю.
Їхні серця б’ються в унісон,
Любов їхня – вічний, ніжний сон.
(Приспів)
Богдане, Уляно, любов ваша чиста,
Як сонце вгорі, як зоря промениста.
Разом ідете, долаєте шлях,
Кохання у серці – це вічний ваш скарб!
(Брідж)
Нехай дощі, нехай бурі гудуть,
Вони одне одного вічно знайдуть.
Богдан і Уляна – нероздільні,
Їхнє кохання – то зірки незгасні.
(Приспів)
Богдане, Уляно, любов ваша чиста,
Як сонце вгорі, як зоря промениста.
Разом ідете, долаєте шлях,
Кохання у серці – це вічний ваш скарб!
(Фінал)
Під небом синім, де зірки сяють,
Богдан і Уляна разом ступають.
Любов їхня вічна, як пісня без краю,
В серцях їхніх – вічний травневий гаю.
розгорнути опис
згорнути опис