САВРОМАТИ ближчі родичі СКОЛОТАМ, ніж САРМАТАМ
🏇
0. Сарматолог Ростовцев запропонував розділити культуру Поволжя, Приуралля і Дону на два періоди: савроматську (VI—III ст. до н. е.) і сарматську (починаючи з II ст. до н. е.), які він розрізняв за поховальним обрядом.
1. Ранні савромати (ВС6-5с).
Археологи виділяють дві культури ранніх савроматів: Волго-Донську та Самаро-Уральську [Сулимирський].
1.1. Волзька савроматська культура (ВС6-5с) походить від Зрубної з Бронзової доби. Самаро-уральська савроматська культура походить від змішання Зрубної та Андронівської культур. На ВС7-6с обі групи вирівнялися у культурному відношенні. При цому, вплив савроматів простежується до Алтаю (не дарма назву СиБіР виводять від СаВРоматів - В.Д.) [Сулимирський].
1.2. Скіфи Причирномор'я та савромати Волги - дві споріднені групи на базі Зрубної культури [Сулимирський].
1.2.1. Зрубники займали територію від ріки Волги (з окремими осередками на Уралі та Сх.Прикаспії) до Дністра у ВС18-12(10/8)с. Попри всі трансформації Зрубної КІС, ніхто не заперечує істотний внесок автохтонного населення у формування культури скіфів [Отрощенко, Вовк (2007). До етнічної належності носіїв культур Зрубної спільноти]. А дехто прямо стверджує, що скіфи є наступниками зрубників [Mallory; Douglas (1997). "Srubna Culture". Encyclopedia of Indo-European Culture. pp. 541–542].
1.3. Отже, скіфи від Дунаю до Дону та савромати від Дону до Уралу були автохтонами - нащадками зрубників. Мови скіфів та савроматів були схожими між собою, як зазначав Геродот. Але уважний до деталей Батько історії жодного разу не згадав про подібність перської/мідійської балачки до скіфської/савроматської.
1.3.1. Від часу поширення зрубників від Волги до Бугу (ВС18-17с) до фіксації в археології скіфів/савроматів (ВС7-6с) минуло тисячоліття. За тисячу років мова дещо зміниться, але залишиться тією самою (до прикладу, написи на стінах Софії київської може розуміти нащадок через тисячу років - сучасний українець/киянин). Можна припустити, що автохтонний компонент скіфів/савроматів спілкувався мовою зрубників.
1.3.2. Прийшлий компонент скіфів/савроматів міг бути іраномовним; найближчі мови Авести, мідійців, парфян, персів. Саки/сакала, мадри, багліки, синди, саувіри згадуються у Магабгараті/Пуранах ще як мешканці долини Інду. Вірменські джерела називають прибульців-мідійців (мади/мари) індійцями та бактрійцями [Дьяконов]. До того ж, греки вважають синдів Кубані етносом індійським [Гесихій].
По річці Дон живуть сармати, за переказами нащадки мідян, також розділені на багато племен [Пліній Старший]. Сучасні історики приходять до висновків про іраномовність скіфів та савроматів (головним чином і зокрема) через імена скіфських царів.
● Скіфи від А до Я 🚫
https://youtu.be/CQcvMTNSy9s
1.3.2.1. Асиміляція поверненців. Долю прийшлого (скіфського/савроматського) компоненту можна простежити вже в Історіях Геродота (BC5c). Там Акаюче арійське слово Śākala •скіфи• пишеться вже Окаючим - Skolo(toi), а першопредок скіфів вимовляється Ікавично - Skil. Загальновідомо, що Окання та Ікавізм є характерними ознаками української/чеської мови.
● Не скіфи? 🚫
https://youtu.be/pjr-MmS_kgs
1.3.2.2. Ледве скіфи перетнули Дон, їх в Україні чекали симбіоз з автохтонами та асиміляція. Про це писав ісландський історик С.Стурлусон (АD13c). Місцевим населенням були вани/венеди. Як відомо, венеди є предками склавинів та антів, тобто усіх словянських народів, зокрема українців. З такої точки зору буде зрозумілим Окання та Ікавізм сколотів (фактично сколото-венедів) Геродота уже через два століття, як скіфи прибули в Україну.
● Куди зникла Велика Скіфія 🚫
https://youtu.be/Y44am72ggis
2...
3. Ріка Урал була межевою для пост_зрубників та пізніх андронівців.
3.1. У BC6-5 c. антропологічний тип у степу Казахстана буа андронівський (брахіцефали-європеоїди). На Нижній Волзі у раній сарматський період домінував зрубний расовий тип, характерний для західних савроматів Геродота [Сулимирський].
3.2. До кінця ВС5с. Уральська група почала вирізнятися через зах.-сибірські та центр.- азійські впливи [Сулимирський].
3.3. У др. пол. ВС5с. зявився паміро-ферганський расовий тип у степу Пд Уралу, який поширився від Нижньої Волги на південь протягом ВC3c.-АD3c.. До початку нової ери брахіцефали Зх Сибіру з домішкою монголоїдних рис почали з'являтися на Нижній Волзі [Сулимирський].
3.4. Таким чином, археологія та антропологія свідчить про проникнення на територію савроматів спорідненого андронівського люду, зокрема такого, що зазнало метисизації (не більше 10-15% монголоїдного компоненту, Г.Водяк). Відповідно, савромати могли асимілюватися та асимілювати прибульців або відходити на захід під тиском східних та пд.-східних орд...
⬇️ Повний текст тут ⬇️
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02Jf5dV2VPKeiNiFULyG2RkkLBJ7GNuuK9skCCRLdvu6yLhnk9oQFgpiB1JjtVUbhgl&;id=100007559169861
розгорнути опис
згорнути опис
