Т.А. Габуєв. Алани, ХТО ВОНИ?
У науці склалося стійке уявлення про аланів як про сарматський за походженням народ. Головним запереченням проти теорії сарматського походження аланів є те, що жоден античний автор не ототожнює їх з сарматами. На всіх відомих етнокартах античних письменників, алани фіксуються поряд із різними сарматськими племенами, і алани до них не зараховуються.
Альтернативною точкою зору є думка про центральноазіатське, массагетське походження аланів. Нині ця версія набирає популярності серед дослідників і, на мій погляд, вона є ліпшою за першу. У зв'язку з тим, що істориками ще не сформульована концепція центральноазіатського походження цього народу, з використанням усіх відомих письмових джерел, я вважаю можливим запропонувати свою версію етногенезу алан.
Вперше етнонім "алани" з'являється в античних авторів в I ст. н.е.. Перша згадка про них зустрічається у Луція Аннея Сенеки, у п'єсі "Тиєст", що написана в середині I ст. н.е. [Senecae, Thyestes, 627-631].
...За висловом Йосипа Флавія, "... плем'я аланів є частина скіфів, що живе навколо Танаїсу і Меотійського озера" [los. Flav., De bel., VII, 7,4], тобто Дону і Азовського моря.
Характеристики, дані аланам авторами I ст. н.е., хоча і не повторюються, але вказують виключно на їхні військові чесноти:
- дикі (Сенека),
- суворі і вічно войовничі (Лукан),
- палкі (Флакк),
а автор II ст. н.е., Діонісій Періегета, відзначає
- хоробрість цього народу.
Авторів II ст. н.е., що згадують аланів у своїх творах, декілька, але тільки Клавдій Птолемей, Діон Кассій і Флавій Арріан дають аланам етнічну характеристику.
Птолемей фіксує цей народ на різних територіях Євразійського Степу, який у нього поділяється на три великі регіони: Європейську Сарматію, Азійську Сарматію і Скіфію.
Кордоном між Європейською та Азійською Сарматіями була річка Дон (Танаїс). Азіатська Сарматія локалізується Птолемеєм у межиріччі Дону і Волги (Ра), а Скіфія простягається на схід від Волги. Аланів же ми знаходимо у Птолемея як у Європейській Сарматії, так і в Скіфії {тобто Турані – Д.В.}.
У розділі "Розміщення Європейської Сарматії" ми читаємо таке: "Заселяють Сарматію дуже численні племена: ... по всьому березі Меотиди язиги і роксолани; далі за ними всередину країни - гамаксобії і скіфи-алани {тобто туранці-алани – Д.В.}" [Ptol., III, 5,7]. Мова в даному випадку йде про район, розташований десь на північ від Меотиди і на захід від Танаїсу, в його нижній течії. Крім того, Птолемей повідомляє, що серед гір, які перетинають Європейську Сарматію, є і "гори Аланські" [Ptol.,III, 5,5], які, мабуть, слід ототожнити з Донецьким кряжем.
Скіфія, що простягається на схід від Волги, у Птолемея ділиться на дві частини по цей і по той бік гори Імаон... "Скіфія по цей бік гори Імаон" на заході межує з Азійською Сарматією, на півночі - з невідомою землею, на сході - з лінією Імаонських гір, на півдні - з областю саків, Согдіаною, Маргіаною і частиною Гірканського (Каспійського - Т.Г.) моря до ріки Ра [Ptol., VI, 14, 1]. Як ми бачимо, ця частина Скіфії локалізується в центральних і в північних областях Середньої Азії і в Південному Казахстані.
Про народи, що жили в "Скіфії по цей бік гори Імаон" {тобто у Турані – Д.В.} Птолемей повідомляє наступне: "Населяють [частину] цієї Скіфії, всю звернену до півночі, впритул до невідомої [землі], так звані алани-скіфи {тобто алани-туранці- Д.В.}, і суобени, і аланорси, а [територію] нижче їх сетіани, і массеї, і сюеби, і біля зовнішньої сторони [гори] Імаон тектосаки, а потім у східних витоків річки Ра робоски..." [Ptol., VI, 14,9].
Локалізувати ці народи можна тільки відносно один одного. Оскільки перелік племен ведеться Птолемейєм з півночі на південь і з заходу на схід, то ми маємо право помістити аланів-скіфів і аланорсів у північних областях цього регіону, на південь від невідомої землі. При цьому, якщо аланорсів можна локалізувати біля північно-західної частини Тянь-Шаню, то аланів-скіфів на захід від них після суобенів...
...у Птолемея ми зустрічаємо алан не тільки в Сарматії, де їх знають і автори I ст. н.е., а й у Скіфії, яка не має нічого спільного зі Скіфією південноруських {українських – Д.В.} степів, так барвисто описаної Геродотом. Друга заувага Птолемея цікавіша першої, оскільки вона говорить про перебування аланів у регіоні, названому ним Скіфією. Це свідчить про те, що Птолемей саме {Туранську- Д.В.} Скіфію вважав для аланів прабатьківщиною. У той само час визначення європейських аланів як скіфів додатково свідчить про те, що алани прийшли з {Туранської – Д.В.} Скіфії в землі, названі ним Сарматією...
продовження у статті Т.А.Габуєва:
Т.А.Габуев. Аланьі, кто они?
http://www.darial-online.ru/2000_4/gabuev.shtml
Т.А.Габуев. О локализации “малых” владений Кангюя.
http://opentextnn.ru/history/archeology/library-archeology/gabuev-t-a-o-lokalizacii-malyh-vladenij-kangjuja/
розгорнути опис
згорнути опис
