Зі святом, дорогі вчителі! Авторська декламація: Марія Карпик
Сидиш в тиші , задумавшись на мить.
І серце, мабуть, вперше так болить.
Все розглядаєш зошитки старі
Тих, що були раніше школярі.
Й крадеться десь непрошена сльоза
Роки злетіли, мов з трави роса.
Ти їх з любов’ю дітям віддала.
Світ відкриваючи для них, жила.
Всіх зігрівала ласкою добра,
Щоб щедротою нива їх зросла.
Окрилила, вказала тайну знань
І провела наукою світань.
Раділа, що обрали добру путь
І чесними людьми усі живуть.
Тепер, гадала, спокій буде плить.
Бо все зуміла в душі їх вложить.
Та в серце зайшла чорна новина:
Нагрянула до нас страшна війна.
Й твої, колись маленькі дітлахи,
Там, на краю, де полум’їв жахи.
Й неспокій крає, болісно жалить,
За кожного із них душа болить.
Лишають сім’ї, край йдуть боронить
А їм радіти б та дітей ростить.
Давно вплелася в коси сивина…
Й сидиш самотньо в сумі край вікна.
До них ти вміла серцем говорить,
Тепер, у Бога просиш, щоб їм жить.
Благаєш захистить від війн людей,
І молишся за всіх своїх дітей.
Бо їх завжди у думці бережеш
І по житті, як рідна, вдаль ведеш.
Щоб обминала куля у бою
Й всі повернулися в сім’ю свою.
Й за кожним тим, кого взяла війна.
У тобі рветься вен стальна струна.
Ти матір, вихователька, ти друг!
Хай не допустить Бог в життя недуг.
Й сторицею повернеться в вік цей -
Усе, що ти віддала для дітей.
Спасибі всім на світі вчителям
За дні турбот з ночами пополам.
За терпеливість , ласку та знання.
За путь щасливий світу пізнання.
Порадниця, провісник , прометей!
Ти втілила все краще у дітей.
І хочеться, щоб на твоїх вустах
Цвів щедрий усміх та тепло в очах.
Найкраща в світі – вчителько моя!
Хай тобі світить радості зоря!
І всі твої синочки-школярі
Вертаються з тої війни живі.
Щоб серденько наповнилось теплом
Ми скажемо вам, любі, всі разом:
СПАСИБІ, наші рідні ВЧИТЕЛІ ,
За те, що підняли нас на крилі!
Автор Марія Карпик
розгорнути опис
згорнути опис
