На лекції про Григорія Сковороду ми торкнемося, безумовно, найзначущої, а також найцікавішої теми в контексті світобачення та світовідчуття українського Сократа – поговоримо про витоки та сутність містицизму Сковороди, того самого містицизму, який зближає філософа не тільки з християнськими мудрецями та святими, але й з суфіями, даосами, дзен- та чань-буддистами і навіть Рамакрішною та Кастанедою.
Підпишіться на канал: https://www.youtube.com/channel/UCrAervu_vE5zGm2GMPJcttg?sub_confirmation=1
Яке визначення філософії давав Сковорода? Які видіння являлись йому протягом життя? Як Сковорода пережив справжнісіньку нірвану? Що він писав про власного «сократівського даймонія», тобто духа-янгола-охоронця? Чому Сковорода вважав основою людського буття і всього християнства – радість? Як Сковорода боровся з демонами (повірте мені, крутіше за будь-якого Бетмена)? Що Сковорода думав про секти? А що Сковорода думав про смерть? Які філософсько-релігійні тези покладені у фундаменті життєвих поглядів Сковороди? Що спільного у Сковороди з Лао-цзи та Чжуан-цзи? А що спільного з Буддою та Сосаном? А що – з Франциском Ассізьким та Майстером Екгартом? Які філософські питання Сковорода вважав безглуздими? Чому, за версією Сковороди, не всі люди досягають Істини та самореалізації? У чому, за Сковородою, взагалі сутність християнства? Як слід служити Богу? Як віднайти Царство Небесне?
І так далі, і так далі, і так далі. Коротше, очікуйте справжнього – принаймні інтелектуального – просвітлення після лекції.
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...
Всякому місту звичай, права,
Всяка тримає свій ум голова,
Всякому серцю любов своя є,
Всякому горлу до смаку своє.
А я у полоні одних лиш дум,
Одне непокоїть тільки мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий.
Той зводить дім свій на новий манір,
Інший гендлює, візьми перевір.
А я у полоні одних лиш дум,
Одне непокоїть тільки мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Той іноземних завозить телят,
Tі на ловецтво готують собак,
В цих дім, як вулик, гуде від гуляк.
А я у полоні одних лиш дум,
Одне непокоїть тільки мій ум.
Той панегірик сплітає з брехні,
В лікаря мертві ідуть в підрядні.
Туза картяр і шанує, й честить,
В позов Степан, як на свято, біжить.
А я у полоні одних лиш дум,
Одне непокоїть тільки мій ум.
Ладить юриста на тон свій права,
З диспуту учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи лише одні,
Щоб безрозумно не вмерти мені.
Знаю, що смерть, як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона,
Байдуже смерті, мужик то чи цар,
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, чия совість, як чистий кришталь.
МІСТИЦИЗМ СКОВОРОДИ. ЛЕКЦІЯ ПРО ХРИСТИЯНСЬКІ, БУДДИСТСЬКІ, ДАОСЬКІ І СУФІЙСЬКІ ОЗНАКИ У ТВОРЧОСТІ ТА СВІТОБАЧЕННІ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА.
Лектор: Станіслав Тарасенко
Наш Фейсбук: https://is.gd/DddaIS
#ГригорійСковорода #філософія #Дзен #Буддизм #християнство #даосизм #дао #філософ #МандрівнийФілософ #БуддизмВукраїні #ВсякомуМісту
розгорнути опис
згорнути опис
