Так вже склалось, що я суну той важкезний стілець українського репу і нема змоги від нього подітись.
Найбільше забавляють покидьки що по стандарту ненавидять українську культуру, вибираючи іноземний продукт.
Найцінніше чого я навчився за роки, це не сподіватись і тягнути цей стілець доки є сил.
А вам, бажаю частіше проводити паралелі українського з іноземним. Наше є, український реп завжди був і буде, та вам вибирати що ви тягнете в свою хату.
Альбом Кров 31.10
Чекаю дзвінок від Вохи
Візуалізація: @plvk.prod
розгорнути опис
згорнути опис
