Керченська катастрофа 1942 року. Ця битва почалася для Красної Армії доволі успішно і могла закінчитися блискучою перемогою. 26 грудня 1941 року дві совітські армії — 44-та і 51-ша — під загальним командуванням генерала Козлова висадилися на Керченському півострові. Для німецького командування цей десант став повною несподіванкою. Німецький командувач генерал Манштейн після війни писав, що тоді над німецько-румунськими військами в Криму нависла загроза повного розгрому. Однак вглиб Криму совіти не змогли прорватися, а німці відбили у них Феодосію. 28 січня 1942 року совітські війська на Керченському півострові були об'єднані в Кримський фронт на чолі з генерал-лейтенантом Козловим. Козлов декілька разів намагався провести наступ вглиб Криму, але незважаючи на перевагу своїх військ в артилерії і танках, не зміг добитися успіху. Головна причина невдач полягала у некомпетентності і бездарності командування Кримського фронту, а також у деструктивних діях «сталінського оприичника» Мехліса, який представляв у Криму Ставку...
***
Джерела
Абрамов В. Керченская катастрофа 1942 года.
Штеменко С. Генеральний штаб у роки війни.
Манштейн Э. Утерянные победы.
Гриф секретности снят: Потери Вооруженных Сил СССР в войнах и военных конфликтах.
розгорнути опис
згорнути опис
