космічне сміття

Наше космічне майбутнє під загрозою! Ми сповнені оптимізму, бо останнім часом у людства дуже багато гарних космічних новин. Запуски нових ракет з небувалою частотою, величезна кількість нових супутників, вивести на орбіту можна, здається, що завгодно, хоч Теслу Родстер, але все це ставить під загрозу наше космічне майбутнє. Ми так засмітили земну орбіту, що самі собі створили проблему.Зараз мережа космічного спостереження США спостерігає більше 28тис. об’єктів. Спостерігає вона їх для того, щоб коли запускаєш ракету враховувати їх траєкторії. Або якщо щось уже на орбіті, то коригувати положення, щоб уникати зіткнень. Космічне сміття складається з супутників, які вже не працюють, ступенів ракет, які від’єднуться, коли вже не потрібні, і уламків цих об’єктів. А ще космонавти можуть щось губити під час виконання якихось робіт у відкритому космосі. Наприклад, Едвард Вайт, перший американець, що здійснив вихід у відкритий космос, зронив під час цієї історичної події термальну рукавичку.Сонячні панелі телескопа Габбл заміняли в 2002 році і на них є сліди бомбардування космічними уламками. Виглядає ось так. Але з 2002 року ситуація на орбіті суттєво погіршилась. І для Габбла, як і для інших об’єктів є ризик бути знищеними і самим стати космічним сміттям. МКС доводиться періодично здійснювати маневри, щоб уникнути зіткнення. Екіпаж тоді ховається в спеціальне сховище, в якому вони в безпеці. Тим не менше нещодавно була пошкоджена зовнішня рука Канадарм.Однією з основних проблем, що викликає занепокоєння, є зростання супутникових мегасузір'їв, таких як проєкт Starlink від SpaceX, у рамках якого на орбіту вивели понад 1300 супутників з 2018 року (у планах запустити ще десятки тисяч).Через це астрономи уже не можуть здійснювати спостереження, і це не залежить від місця розташування астрономів. Ну, а тепер розкажу, чого всі найбільше бояться. Зіткнення двох достатньо великих об'єктів може призвести до появи великої кількості нових уламків. Кожний з цих уламків здатний у свою чергу зіткнутися з іншим сміттям, що викличе «ланцюгову реакцію» народження все нових уламків. При достатньо великій кількості зіткнень або вибухів, кількість нових уламків, що виникають лавиноподібно, може зробити навколоземний простір абсолютно непридатним для польотів. Це називається синдром Кесслера. І звучить песимістично достатньо. Ми ж всі розуміємо, що використовуємо стільниковий зв’язок, бо на орбіті супутники? Ми ж всі розуміємо, що спостереження та прогнозування погоди-теж результат роботи супутників. Джі Пі Ес навігація… Ну, і купа ще всього, що робить наше життя зручним і таким як воно є може раптово зникнути. Нагадаю, що зараз на орбіті 34 тис. об’єктів сміття і кількість зростає.Чи є у людства план? Ну, прям зовсім плану нема. Але є ідеї і перші натяки на спроби подолання проблеми. У 2018 році Великобританія запустила супутник RemoveDEBRIS, який протестував два інших способи прибирати космічне сміття: за допомогою сітки і за допомогою спеціального гарпуна. Агентство аерокосмічних досліджень Японії пропонує використовувати для цього довгий трос, який збиватиме супутники з орбіти, так що вони опиняться в атмосфері і згорять. Європейське космічне агентство планує розпочати місію ClearSpace-1 у 2025 році, під час неї супутник спробує захопити адаптер корисного навантаження, що лишився від ракети Vega.20 березня 2021 року японська компанія Astroscale розпочала місію ELSA-d. Вона відправила на орбіту два супутники: невеликий «клієнт» та «персонал», який ловитиме менший апарат. Протягом наступних шести місяців система проведе три тести: «персонал» випускатиме «клієнта» та буде намагатися відшукати його, використовуючи GPS-навігацію, і схопити за допомогою магнітного стикування. Ніби гра в кота і мишку. Така місія має на меті демонстрацію подібної технології, однак це рішення не підходить для сміття невеликого розміру.І того, що хоч якось конкретно реалізовується-це все. Але подумки прощатись з стільниковим телефоном все ж ранувато. #запыдтримкиУКФ #Дітикультури #ГОГаражГенг #хабблтраббл #цікаванаука