Альбом «Акустика» на всіх онлайн-платформах:
https://album.link/i/1566166144
На SoundCloud:
https://soundcloud.com/olivyeband/sets/acoustic
Навіть коли я помру – не несіть мені квіти
Квітів я не люблю – хай ростуть собі десь
Просто прийдіть – і я буду радіти
Просто даруйте тепло ваших сердець.
Квіти мені не замінять гарячих обіймів
Посмішок щирих і сяйва прекрасних очей
Хай собі квітнуть десь там, де закінчаться війни,
Хай собі пахнуть між інших приємних речей
Запам‘ятай мене таким
Таким натхненним і легким
Запам‘ятай мене веселим і щасливим
І хай цей день, і хай цей час
Назавжди поєднає нас
І хай в житті в твоєму лишуся важливим
Раптом, якщо я помру, не несіть мене в церкву
Також не треба свічок, ні ікон, ні хрестів
Цвинтар залиште – цю територію мертвих
Краще змінити на ліс – на дерева і спів
Хай мене спалить вогонь, хай розпечене тіло
В порох розсиплеться під впливом температур
Душу пустіть, щоби кудись полетіла
Там, де ні райських садів, ані вічних тортур
Запам‘ятай мене таким
Таким натхненним і легким
Запам‘ятай мене веселим і щасливим
І хай цей день, і хай цей час
Назавжди поєднає нас
І хай в житті в твоєму лишуся важливим
Я коли-небуть помру, всі колись помирають
Може це буде нескоро, а може - ось-ось
Місця і часу, зазвичай, не обирають
Та багатьом обирати таки довелось
Краще я виберу інше – я виберу пісню
Ту, якій доручу замінити себе,
Пісня не всім може сподобатись, звісно,
Але ж і я не таке вже й велике цабе
Автор тексту — Олександр Положинський
Автори музики — Олександр Положинський, Іван Марунич
розгорнути опис
згорнути опис
