ҐАРД
музика - Олег Бут
слова - Сашко Обрій
Над Ґардом кряче круком Сава Чалий.
Гнат Голий в скелі дубом наслуха,
як церква Богородиці шкварчала.
Як зрадника година б'є лиха,
на три списи здіймаючи угору,
немов брудні багряні корогви.
Як жадібний вогонь ковтає морок.
Над згарищем кружляє херувим.
Приспів:
Та марно гайдамацький дух спалити
Кати жадали протягом століть.
Де орди ханські? Де Річ Посполита?
Москва на ладан дише. Ґард - стоїть!
Як Хміль сумний прощається на Ґарді
із Тимошем, вчуваючи біду.
Приходь у сни, мій Ґарде, і нагадуй,
для чого знов до тебе я іду.
Для чого нишком слухаю, як з Бугу
паланка клекотить між трьох світів.
як з Пугача лунає "пугу-пугу",
як дишуть в скелях волею святі.
Як сунуть давні війни, щоб гриміти
в прийдешніх днів розніжену пастель.
Застигли козаченки у граніті
насупленими профілями скель.
Аби вітрами верби надимати,
мов щогли "чайок". Ген за переліг,
в степу зчорніли й склякли гайдамаки
і соняхами стали на ріллі.
© Сашко Обрій.
розгорнути опис
згорнути опис
