Грибкові захворювання зернових

Грибкові захворювання зернових
Фузаріоз зерна
Фузаріоз відноситься до найбільш поширених і найбільш серйозних захворювань зернових культур. Найбільше уражуються цією хворобою пшениця і кукурудза, менше – тритікале та овес. Ячмінь та жито – найменш вразливі щодо цієї хвороби, збудником є гриби з роду (фузаріум), внаслідок ураження колосу, а у подальшому- і зерна, недобір урожаю може сягнути 45-70%, крім того, фузаріоз понижує хлібопекарські властивості, а деякі види можуть спровокувати отруєння людей та тварин.
При ураженні хворобою на пшениці знебарвлюються колосові лусочки, колос може набувати білого, рожевого, оранжевого, червоного кольору. Сприятливі умови для розвитку гриба- це вологість вище 70%, температура повітря більше НІЖ +15, короткоротаційні сівозміни, які включають кукурудзу і пшеницю, внесення високих доз азотних добрив.
Симптоми ураження фузаріозу колоса:
- Рожево-оранжевий наліт міцелію на колоскових лусочках
- Блідо-рожеве спороношення
- Плямистість колоска
Симптоми фузаріозу зерна:
- зерно білувате, з повною втратою блиску
- на окремих зернах плями рожевого, кремового, малинового кольору
- ендосперм рихлий, кришиться
- зерна зморщені, щуплі,легкі
- зародок не життєздатний, на зрізі чорного кольору. На зародку та в борозенці є міцелій гриба.
На кукурудзі фузаріозні гриби розвиваються при температурі + 3-+30 градусів. Сильний розвиток фузаріозу качанів спостерігається у роки з великою кількістю опадів у період достигання. Ознаки хвороби з’являються на качанах під час дозрівання, збирання врожаю та навіть під час зберігання. Заражене зерно має бурі плями, білий, біло-рожевий, оранжевий наліт, зернівки крихкі.
Фузаріоз качанів утворює в зерні мікотоксини, які спричиняють у тварин токсикози, що іноді призводить до загибелі.
Всі гриби з роду (фузаріум) зберігаються в грунті або в рослинних рештках, тому, щоб уникнути спалахів хвороби, необхідно:
- дотримуватися сімозмін
- вносити помірні норми добрив
- використовувати фунгіциди, які мають у своєму складі діючу речовину – триазолів;
- правильно обирати періоди обробки посівів
- заорювати рослинні рештки
- своєчасно збирати врожай та швидко його просушувати
- правильно зберігати


Сажкові хвороби зернових культур
Є такі види сажки зернових: летюча, тверда, карликова, стеблова. Найбільш поширеними є летюча і тверда.
Летюча – поширена в усіх зонах вирощування пшениці, ячменю, жита іноді кукурудзи, особливо великої шкоди завдає посівам ячменю. Хвороба виявляється під час виколошування, в уражених рослин колосся ніби обгоріле внаслідок утворення чорної маси замість квіткових частин і покривних лусочок колосків. На початку виходу ураженого колоса з піхви листка утворюється спорова маса, прикрита тонкою прозорою оболонкою, яка потім швидко руйнується і спори легко розлітаються, зараження відбувається під час цвітіння.
Ураженню посівів сприяють:
- підвищена вологість повітря
- високі температури (+18-24) у фазі цвітіння
Сажка дуже шкідлива, уражені рослини не плодоносять, величина врожаю знижується. У рослинах гриб перестає рости при +7- +8, чим і пояснюється менша ураженість озимої пшениці при пізньому висіванні і ярої пшениці при ранньому висіванні.

Тверда – уражує пшеницю, жито, ячмінь, виявляється на початку молочної стиглості зерна, колос дещо сплющений, інтенсивно-зелений із синім відтінком, лусочки розсунуті під дією гриба, при роздавлюванні уражених колосків виділяється оливково-бура рідина, що має запах оселедця. Замість зерна в колосі дозрівають мішечки із спорами, з яких при роздавлюванні висапається чорний порошок, що залишається на руках і має характерний запах. На ячмені всі органи колосу, крім остюків, перетворюються на чорну масу, спори схожі на тверді міцні грудочки.
Під час збирання, обмолоту, очищення зерна спори поширюються на зерно і грунт, джерелом інфекції може бути також тара, сівалки.
Сприятливі умови для розвитку гриба:
- температура +5-+20, вологість повітря 40-60%
Заходи боротьби:
- здоровий посівний матеріал;
- пізній посів озимих та ранній – ярових культур
- вирощування стійких сортів
- протруєння насіння фунгіцидами системної дії.


Ріжки
Ріжки- гриб, який уражує жито, пшеницю, ячмінь. На житі поширений повсюди. На пшениці, ячмені – в районах з надмірним зволоження у фазі цвітіння. Хвороба з’являється на колосках під час достигання хлібів:
- замість зерна утворюються спочатку фіолетові, потім чорні, трохи зігнуті ріжки (склероції), після перезимівлі склероції проростають, утворюють спори, одночасно виділяється солодкувата рідина з медовим запахом. Хвороба поширюється комахами, вітром, краплями дощу. Недобір врожаю від ріжків 12-17%. Борошно із зерна з домішкою ріжків понад 0,5% може викликати отруєння людей і тварин.
Заходи захисту:
- очищення насіннєвого матеріалу від ріжків,
- дотримання сівозміни
- глибока зяблева оранка.