Окрім своїх текстів, розпочинаю записувати пісні на слова поетів Розстріляного Відродження. Це тема, яка мені болить. Це злочини глобального масштабу. Коли вбивається прекрасне й світле - залишається потворне й темне.
Першим став вірш Лідії Могилянської, розстріляної у червні 1937 року радянським НКВС. Їй було лише 37, з яких майже 10 років – відбуті у таборах на Соловках. Вірш присвячений Маркові Вороному, поетові, розстріляному всього на декілька місяців пізніше… І хоч людина смертна, правда й ідея – ні.
На портретах: Лідія Могилянська, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, Михайло Драй-Хмара, Микола Хвильовий, Григорій Косинка.
Біт - Subba Hvatit
Сімферополь / 2020
розгорнути опис
згорнути опис