Коротка прогулянка оновленою площею Святого Юра у Львові. Коротка, бо насправді нічого визначного на цій площі не було реалізовано. Як на такий масштабний проект, який викликав серйозний конфлікт церкви і міста з одного боку, проти активістів, що виступали за збереження скверу та користувачів авто, які їздили цією дорогою в щоденних справах до її ліквідації. Звичайнісінька площа з каменю без жодних атрактивних елементів.
Питання збереження скверу було не випадковим, цей сквер є історичною цінністю, він виник наприкінці XIX ст., його запроектував тодішній міський садівничий, автор Стрийського парку Арнольд Рьорінг, а схвалив сам митрополит Андрей Шептицький. Проект реконструкції, окрім ліквідації важливої транспортної артерії, передбачав прокладання нової дороги через сквер, що загрожувало спотворенням історичного простору, а також мало потягнути за собою вирубування 34 дерев на території скверу. Окрім цього, був ліквідований дитячий майданчик у сквері та новою дорогою були розірвані пішохідні зв’язки студентів Львівської політехніки з одним із їх улюблених місць відпочинку. Конфлікт вийшов у публічну площину, були суди щодо цього, були активні протести мешканців міста, включно з цілодобовими пікетами і спробами перешкодити зрізанню дерев. Від цієї епопеї найбільше постраждали пасажири тролейбусів, адже декілька маршрутів надовго перестали курсувати звичними маршрутами, а ЛКП «Львівелектротранс» понесло значні збитки. Вплив змін на зручність пересування приватним транспортом досі не досліджено. За офіційною версією було осягнуто компромісу між противниками і прихильниками, а замість 4 смуг дороги, через парк було прокладено лише дві. Втім, багато хто досі вважає це злочином у змові влади міста і церковників.
розгорнути опис
згорнути опис
