Текст:
Ой зробив хлопчина та й два красні скрипки,
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А друга скрипка – вечірній сум.
Закохались в нього два сестри весною,
Одна – як та нічка, друга – мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.
Одна сміялась, плакала друга.
Гей, поєднались радість i туга.
Гей, поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках, ночі i днини.
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легiнь між ними явором став.
Залишив на світі два самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А друга скрипка – вечірній сум.
Там, де став явір понад полями,
Знову я чую відлуння пісень.
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.
Одна сміється i плаче друга.
Гей, поєднались радість i туга.
Гей, поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках, ночі i днини.
розгорнути опис
згорнути опис
