Якщо ви хоча б раз на рік їздите українською залізницею, то ви, певне, помічаєте, що вартість квитків росте. Але чому вартість росте, а сервіс відчутно не покращується?
По перше, пасажирські перевезення для Укрзалізниці – це збитки. Наприклад, у 2018му збитки Укрзалізниці на пасажирських перевезеннях склали більш як 12 мільярдів гривень. Ці збитки Укрзалізниця перекриває за рахунок прибутків з вантажних перевезеннь.
По друге, в Україні відсутні мінімальні стандарти якості пасажирських перевезень та
відсутній транспортний регулятор, який має контролювати якість цих послуг.
Але з чого взагалі складається ціна на квиток?
Вартість квитка включає такі складові, як тариф, збори – комісійний та страховий, вартість різноманітних додаткових послуг, а також податок на додану вартість. Тариф ділиться на квиткову частину, тобто плату за користування тягою та інфраструктурою, а також плацкартну, яка покриває витрати на утримання вагона та забезпечення комфортних умов подорожі.
А ще на вартість квитків діють коефіцієнти днів тижня і святкові дні. Так, найдорожчі квитки у п’ятницю та неділю і найдешевші - у вівторок та середу.
Чому українські поїзди їздять так повільно?
Національна транспортна стратегія до 2030 року передбачає з’єднання обласних центрів мережею швидкісних залізниць. Зокрема, вже через п’ять років в Україні повинні з’явитися залізничні ділянки зі швидкістю до 200 км/год, а ще через п’ять взагалі - до 400 км/год. Зараз же найшвидшими в Україні є потяги інтерсіті з максимальною швидкістю до 160 км/год. А середня швидкість пасажирського потяга взагалі 50 км/год.
Чому так? Багато залежить від самих колій: деякі просто не витримають більшої швидкості. Також швидкість залежить від наявності електрифікованих ліній та наявності кількох колій руху, що дозволяє забезпечити рух поїздів в обидвох напрямках одночасно без очікування на перегонах.
Що потрібно, щоб стало краще/швидше/якісніше?
Перш за все, потрібно
Поліпшити інфраструктуру.
Оновити рухомий склад.
Поки Укрзалазниця державна - на це потрібні державні інвестиції. Ці кошти повернуться в державну скарбницю, але не відразу, наприклад вартість нового вагону повернеться приблизно, за 7 років.
Ще є варіанти приватизації залізниці.
У світі найбільш поширені «американська» та «європейська» моделі:
- Суть американської моделі – в конкуренції низки незалежних залізниць, які володіють як інфраструктурою, так і рухомим складом.
- для «європейської» моделі властиве відділення інфраструктури, яка має лишатися у власності державного оператора, від пасажирських та вантажних перевезень, які надають приватні компанії.
Для України більш прийнятною є європейська модель, де колії та інфраструктура знаходитимуться у власності держави, натомість оператори рухомого складу можуть між собою конкурувати. Американська модель є ризикованою, адже може спричинити зловживання монополією. Така модель потребує сильного регулятора.
Детальніше можна прочитати на сайті вокс voxukraine.org
розгорнути опис
згорнути опис
