Особливості трансформації образів традиційного японського фольклору в умовах модернізації – після революції Мейдзі (1868 р.), – одне з центральних питань для сучасних дослідників фольклору. Зацікавленість викликають не тільки самі образи казкових істот (йокай, оні, бакемоно, юрей тощо), але й їх помітна присутність у межах японського міста, медіа та поп-культури.
Вже з періоду Едо (1603-1868 рр.) йокай почали поступово ставати частиною комерційної культури міста через застосування цих образів в фестивалях, «місемоно» (яп. 見世物 – «шоу», «виставка») та ракуго. Окрему увагу фольклористи приділяють спробам пояснювати деякі повстання та природні катастрофи втручанням йокай в людське життя. Приблизно в цей період розуміння фольклорних образів розшифрується через філософське, метафоричне, літературне та наукове переосмислення в роботах Ізумі Кьока, Іноуе Енрьо, Янагіта Куніо, Кумагусу Мінаката та інших дослідників.
У той час, коли в селах і провінційних містечках продовжували існувати традиційні вірування в йокай, у великих містах образи казкових та фантастичних істот почали набувати нових рис. Цей процес продовжується і зараз через рецепцію йокай в медіа та поп-культурі. Під час лекції буде докладно розглянута історія переосмислення та задіяння образів йокай до різних контекстів та просторів сучасної японської культури.
Лектор – Олександра Бібік, аспірантка кафедри філософії Донецького Національного Університету ім. Василя Стуса, японіст, член Майстерні академічного релігієзнавства (МАР).
розгорнути опис
згорнути опис
