Хрест знайдено на Старокиївській горі поблизу Десятинної церкви на дні братської могили 1240 р., розкопаної Вікентієм Хвойкою в 1907 р. Відразу після виявлення знахідка потрапила до приватної колекції мецената Богдана Ханенка, за фінансової підтримки якого і відбувалися археологічні дослідження.
Хрест двосторонній на залізній основі, покритий тонкими бронзовими пластинами. Оформлення обох боків виробу майже однакове, складається з пʼяти накладних медальйонів, до центрального в середхресті з чотирьох сторін прилягають додаткові декоративні накладки, що утворюють хрестоподібну композицію. На лицьовому боці накладний внутрішній хрест виконаний у формі чотирикінцевої зірки з шестипелюстковими розетками на кінцях, а на зворотному боці – розширені фігурні кінці зі «слізками». Такими розетками були прикрашені й мініатюрні диски на гостроверхих рукавах самого хреста.
На момент виявлення в середхресті процесійного хреста містився срібний медальйон св. Феодора Стратилата на бронзовій основі. Ймовірно, у 1920-х рр. ХХ ст. цей елемент відокремили від хреста, коли більшовики вилучали коштовні речі із церков та музеїв на переплавку. Проте знахідка потрапила до Бориса Жука – київського музейного консультанта-експерта, який під час Другої світової війни емігрував за кордон і в 1949 р. продав медальйон музею Дамбартон Окс у Вашингтоні. Відтоді хрест і медальйон зберігаються окремо.
Літописець згадує, що у 988 р. для здійснення обряду хрещення киян князем Володимиром із Корсуня, разом із візантійськими священиками, було привезено декілька процесійних хрестів. Можливо, серед них був і музейний артефакт.
Підготовано за матеріалами:
1. Білоусова В. В.. Культові речі з колекції «Десятинна церква» НМIУ // Церква Богородиці Десятинна в Києві: до 1000-лiття освячення. – Київ, 1996. – С. 75–76, 146–153.
2. Пекарська Л. В., Павлова В. В. Процесійний хрест із Київського дитинця // Археологія. – 2004. – № 4. – С. 94–100.
3. Пескова А. А., Строкова Л. В. Христианские древности Византии в «сирийской коллекции» Б. И. и В. Н. Ханенко. – Санкт-Петербург–Киев: Петербургское Востоковедение, 2012. – 224 с.
розгорнути опис
згорнути опис
