У ХVII–XVIII ст. глиняні іграшки були невеликі за розміром і зображали людей, тварин, іграшковий посуд і брязкальця. Найпоширенішими були свистунці, їх ліпили у вигляді коней, птахів (півників, качок, лебедів), баранців, козликів... Тулуб іграшки був порожнистим з кількома технологічними отворами у різних місцях для вдування повітря і зміни тональності звуку. Інколи фігурки тварин оздоблювали прокресленими рисками і рядками вдавлених крапок або розписували (зображали сідло, вуздечку та інші деталі іграшки, але сідло іноді наліплювали).
Найчастіше серед фігурок людей зустрічаються жінки та вершники. Жінки вбрані у довгу розширену до низу сукню, яка одночасно слугувала стійкою опорою. Жінка могла тримати немовля, кошик або птаха. Обличчя витискали у спеціальній формі, а риси передавали схематично (кисті рук, наприклад, позначали надрізами). Намисто жінкам наліплювали на верхню частину корпусу тонкими валиками. Деякі деталі обличчя та одягу могли бути розписані фарбою. Фігурку вершника складали з двох окремих суцільних фігурок (коня і чоловіка із пропрацьованими елементами одягу).
В археологічному зібранні Національного музею історії України зберігається серія з близько 20 одиниць дрібної керамічної пластики вказаного періоду із Замкової гори в Києві. Знахідки, виявлені Вікентієм Хвойкою наприкінці ХІХ ст., належали до колекцій Богдана та Варвари Ханенків, Тадея Кундеревича та інших поціновувачів старовини. Вироби репрезентовані цілими та фрагментованими фігурками жінок і тварин. На окрему увагу заслуговує свистунець із зображенням кентавра, розписаного червоними смужками, що поєднує антропо-зооморфні риси.
Фортеця на Замковій горі в Києві функціонувала з XIV до середини XVII ст. Згодом територію гори жителі Подолу використовували для господарських потреб, доки вона не перейшла у власність до Флорівського монастиря.
Підготовано за матеріалами:
1. Археологія доби українського козацтва XVI–XVIII ст. – Київ, 1997.
2. Климовський С.И. Замковая гора в Киеве: пять тысяч лет истории. – Киев, 2005.
3. Попельницька О. Вироби дрібної пластики XIV–XVIII ст. з Києва в археологічному зібранні Національного музею історії України // Український керамологічний журнал. – 2003. – №2–4 (8–10).
4. Ханенко Б.И., Ханенко В.Н. Древности Приднепровья. Эпоха славянская (VI–XIII в.). – Киев, 1902. – Вып. 5.
5. Шовкопляс Г.М. Середньовічна керамічна пластика з Києва // Деякі основні напрямки вдосконалення діяльності музеїв на сучасному етапі. – Київ, 1990.
розгорнути опис
згорнути опис
