11 травня 2020 р. виповнюється 100 років від дня народження Ганни Михайлівни Шовкопляс (1920–2001) – знаної в Україні та за її межами музеєзнавиці, археологині та наукової співробітниці Національного музею історії України. Понад 57 років свого життя Ганна Михайлівна присвятила роботі у музеї, який став другою домівкою для неї.
Народилася вона у місті Києві 11 травня 1920 р. у сім’ї службовця Південно-Західної залізниці. Мала дівоче прізвище Василенко.
Закінчивши середню школу № 95 м. Києва, Ганна Михайлівна у 1937 р. вступила на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Навчання перервала війна. Роки окупації Ганна Михайлівна провела у місті Києві. З 1942 р. почала працювати дезінструктором на санстанції, потім – табельницею при будівельній організації на залізничній станції Київ ІІ, діловодом у конторі на товарній станції.
Після звільнення Києва у 1944 р. Ганна Михайлівна закінчила навчання в університеті. Того ж року вона прийшла на роботу до Київського державного історичного музею (нині – НМІУ), де й працювала до останніх днів свого життя. 22 листопада її було прийнято на посаду наукового співробітника відділу «Київська Русь», після реорганізації вона перейшла працювати у відділ археологічних фондів.
Саме в музеї у 1946 р. поєдналися долі Ганни Михайлівни та Івана Гавриловича Шовкопляса – відомого археолога і науковця, який пропрацював у музеї з 1944 до 1952 р. В 1947 р. у подружжя народилася донька Тетяна.
У складні повоєнні роки Ганна Михайлівна разом з іншими співробітниками розбирала й інвентаризувала археологічні колекції, вивезені під час окупації до Німеччини та повернуті до Києва у 1947 р. Ганна Михайлівна брала активну участь у побудові експозиції відділу «Київська Русь», реекспонувала тему «Новгородська земля», засвоїла проведення «наскрізних» екскурсій археологічною експозицією. Написала реферат на тему «Археологічне дослідження гори Киселівка», який згодом став основою кількох ґрунтовних публікацій. Молода співробітниця активно працює на археологічних розкопках в експедиціях Інституту археології АН УРСР. Зокрема, в 1945 р. – в Пороській археологічній експедиції. Також була задіяна у розкопках експедиції «Великий Київ». Першою публікацію Ганни Михайлівни була замітка «Гора Киселівка», надрукована 1 липня 1953 р. у газеті «Вечірній Київ» З 1954 р. обіймала посаду старшого наукового співробітника.
Ганна Михайлівна була учасницею багатьох археологічних експедицій з дослідження пам’яток різних епох на території України. Зокрема, вона працювала на розкопках поселень: трипільської культури – у Луці-Врублівецькій на Дністрі, давньослов’янського – у Пеньківці на Тясмині, у давньоруському Переяславі. В 1950–1960-х рр. разом зі своїм чоловіком розкопувала палеолітичні стоянки Мізин та Добраничівка.
Протягом 1965–1974 рр. Ганна Шовкопляс очолювала велику експедицію Державного історичного музею УРСР та Київської міської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури з дослідження поселення зарубинецької культури Луг IV (Оболонь) на березі літописної річки Почайни (територія сучасного Києва). У 1965–1966 рр. Ганна Михайлівна та Іван Гаврилович у вихідні дні проводили неодноразові розвідки, починаючи від дороги з вулиці Шахтарської і до берега Почайни. Зараз на місці поселення розташовані вулиці Богатирська та Маршала Тимошенка.
З 1987 до 1993 р. обіймала посаду завідувачки відділу археологічних фондів, в останні роки – провідної наукової співробітниці відділу археологічних фондів.
Окрім фондової та наукової роботи, протягом багатьох років Ганна Михайлівна займалася активною лекційною діяльністю на підприємствах і в установах, проводила екскурсії музеєм. Разом з Іваном Гавриловичем організовували для колективу музею незабутні екскурсії визначними історичними місцями України. Ганна Михайлівна була автором багатьох музейних археологічних виставок, зокрема «До 1500-річчя Києва», «З історії кераміки», «З історії символіки України», «Із історії грошового обігу України».
У 1993 р. вже у незалежній Україні Ганна та Іван Шовкопляси взяли безпосередню участь у створенні Музею гетьманства, розташованого у «будинку Мазепи» на Подолі. Ганна Михайлівна, як досвідчений музейник, консультувала співробітників новоствореного музею.
Ганна Шовкопляс є автором понад 140 публікацій з археології, історії та пам’яткознавства України. 28 вересня 2001 р. Ганна Михайлівна пішла з життя.
А вже у 2017 р. на честь сім’ї Шовкоплясів було перейменовано вулицю в Оболонському районі міста Києва. Вона пролягає від вулиці Богатирської, біля якої розташовано досліджене Ганною Михайлівною поселення зарубинецької культури Луг IV (Оболонь).
Підготувала Юлія Безкоровайна – завідувачка сектору «Середньовічна археологія» науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ.
розгорнути опис
згорнути опис
