Сьогодні рівно рік, як ми УКРАЇНЦІ, боремося за нашу свободу, за право існувати і за можливість нам та нашим дітям вільно дихати та ходити по нашій землі: по вільній, незалежній, українській землі. Рік тому, 24 лютого, я вперше почула звуки справжніх вибухів, побачила ворожі винищувачі над головою, відчула страх, про який розповідали старенькі бабусі з дідусями, переживши Другу світову війну, а слово війна стало не просто чимось на кшталт теми з підручників історії, яку ми вивчали у школі чи дивилися по телевізору у фільмах, або новинах інших нещасних країн. Війна — то сльози, зруйновані долі, будинки, дитячі садки, лікарні, цілі міста та села, тисячі ні в чому невинних сиріт, загиблих та поранених.
Тож саме в цей день, річницю супротиву, країні-терористу та її диктатору, ми прем’єримо нашу пісню, яку створили англійською мовою, щоб якомога більше і частіше нагадувати всьому світові, що війна не десь там у телевізорі, вона поряд, зовсім близько і все, що її стримує від того, щоб дістатися кожного — це невелика, але дуже сильна духом та людьми Україна!
Тож скажемо країні-агресору ВЖЕ ДОСИТЬ ( Already enough) !!!
розгорнути опис
згорнути опис
