Сьогодні в Україні робляться перші спроби переосмислити тюркську і мусульманську історію межріччя Південного Бугу, Дністра і Дунаю, української Бесарабії, Єдисанської і Буджацької орди, як невід'ємну частину української історії. Мусульманська культура, у російській політичній думці, позиціонувалася як цілком ворожа. Доімперська історія українського півдня з одного боку ігнорувалася, а з іншого фальсифікувалася.
Українцям, в такій ситуації, залишається або прийняти російсько-імперський наратив, або висунути в якості альтернативи свій.
Такою альтернативою на сьогоднішній день є історичний термін Ханська Україна.
Джерела:
1. В. В. Грибовський. "Територія розселення і характер відносин
Причорноморських ногайців із землеробським
населенням українського степового порубіжжя у період 1739-1768 років";
2. Василь В. Лучик. "Тюркізми в топономії України: Історико-етимологічний аспект";
3. Олександр Середа. "Аджидере (суч. Овідіополь) в османсько-кримських відносинах другої половини XVIII ст.// Чорноморська Минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України";
4. Олександр Середа. "Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст.";
5. Олександр Середа. "Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст.";
6. Михайло Якубович. "«Ханська» Україна. Кордони минулого".
розгорнути опис
згорнути опис
