Найбільш могутніми силами, які діють на людину за межами її свідомості і визначають не лише вчинки окремих людей, але й усю людську історію і розвиток різних сфер культури, є інстинкти смерті і любові або життя - Танатос і Ерос.
Коли приходить перший - виходять такі вірші як "Курай"🙂
Цей вірш я написав минулої осені під час мандрівки півднем Іспанії, де так само, як на півдні України, грунт рясно всипаний кураєм - рослинкою, яка живе лише в посушливих, пустельних зонах.
Днями прийшла ідея змонтувати на цей вірш кліп...
КУРАЙ
Як течіям життя не потурай, –
де цвів квітник – там виросте курай.
Спустелиться оаза. Все мине.
І занесе піском тебе, мене...
Хтось інший заживе, як у раю,
у нашому з тобою кураю.
І, вдаючи, що це його квітник,
брестиме в цвіт: з весни і до весни.
І, доки сік у квітах не загус,
він житиме, й не дутиме у вус.
Далеееко ж бо до слова "помирай"!
Допоки не прийде й за ним курай.
Та сенс надміру бідкатись про те,
виношуючи внутрішній протест,
у спробі обійти твердий закон,
допоки інші дишуть квітником,
милуючись то кленом, то кущем,
проживши все: любов, ненависть, щем?..
Допоки не облущиться кора
і в пустці не завруниться курай...
© Сашко Обрій.
#poetry #ukrainianpoetry #lirics #вірші #лірика #віршіукраїнською #сашкообрій #курай #віршіпросмерть #віршіпроприроду #декламація #віршочитання #відеокліп #відеопоезія #videopoetry
розгорнути опис
згорнути опис
