Про боротьбу з представниками «нової культурної політики»
Андрій Баумейстр, а згодом і Олексій Арестович нанесли черговий удар по «прачечной», яку очолює міністр Ткаченко.
Запитання до міністерства культури сформульовані так: -
- чи правда, що культура це тільки «наше»?
- які критерії «нашого» в культурі?
Треба розуміти, що відповідей на ці запитання або нема, або вони не переконливі. Інакше, треба розуміти, противники маргіналізації Достоєвського та Булгакова їх би не ставили.
Ну, добре. Виходячи з концепції складного мислення, я б розширив перелік сформульованих запитань:
- чи правда, що культура це тільки написане?
- чи правда, що культура це тільки написане під дією героїну?
- Чи правда, що культура це продукт діяльності 1-2% заможного населення здатного створювати ментальні химери?
- Чи правда, що культуру можна створювати навертаючи в рабство і перетворюючи інших у себе подібних?
Перелік можна продовжити, але і цього досить. А тепер до суті. Культура, звичайно, це не «наше», а це універсальне. Якщо тільки створене є насправді універсальним, то воно добровільно приймається іншими народами. Добровільність прийняття – критерій універсальності. Тому що універсальне виходить з трансцендентного.
Але! Якщо тувінці не приймають універсального, то це означає, що воно їм не потрібне, і це не означає, що універсальне не є не універсальним. Просто можна жити без універсального, розбиваючи голову зафіксовану скотчем до цегли молотом.
Чи є в написаному умовним Достоєвським чи Булгаковим універсальне? Для мене – ні, там такого нема. Але для певних людей є. І без цього універсального вони б один одного лупили по голові молотом.
Наступне, треба розуміти, що культура як і знання створюються, а не позичаються. Створюються з себе. Якщо ви прочитаєте і вивчите напам’ять Гете і все життя його будете цитувати, то ви не станете культурною людиною. Створене не завжди виходить з сумління. Дуже часто створене є наслідком нездатності слідувати совісті, і є компенсацією за цю неспроможність. Так народжуються химери. Госпадін Булгаков є прикладом.
Для рускокультурного Булгаков є творцем універсального, а ось українець там не бачить нічого від Бога, нічого. Натомість у члена націонал-соціалістичної робочої партії Німеччини Гайдеггера українець знайде універсальне. Так що не треба нам розказувати, що культура це «наше».
Більше складного мислення, більше. Взагалі дивно, що цей пост написав Баумейстр. Якби таке написав я – людина плаского мислення, світ якого поділяється лише на чорне та біле, то це було природно і очікувано, а так щось не зрозуміло для мене як складномислячі до такого дійшли.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100000502778735
розгорнути опис
згорнути опис
