Коли ми розпочнемо будувати Гетьманат?

#Україна #переможемо #СлаваУкраїні #ЗСУ #Тро #СлаваУкраїні #standwithukraine #ukrainianswillresist

Сто років тому наш Гетьманат не "упав з неба". Одразу по "лютневій революції" 1917 року на московії були скасовані абсолютно усі стани - а отже і козацький стан, як окреме "сословіє", теж був скасований. Натомість в Україні навпаки, козацький стан не просто був збережений - він став окремим видом громадянства. Тобто законодавством Української Держави у 1918 році було визначено, що є дві різні категорії: громадяни та козаки.

Вже з березня 1917 року, тобто з самого початку Української революції, без підтримки тодішніх державних органів, лишень за ініціативою самих козаків, почали створюватися перші загони Вільного Козацтва. Основою організації ставала сотня, що формувалася з жителів одного села, чисельність особового складу сотень складала від 50 до 700 чоловік. Сотні однієї волості що складалася з декількох сіл утворювали курінь, курені – полк, а полки цілої округи об’єднувалися у кіш. Так, згодом лише Вільне Козацтво Звенигородщини та сусідніх повітів виставили проти більшовиків 20 тисяч козаків. Вільнокозацький рух ставав загальноукраїнським, поширившись на усю Київщину, Волинь, Херсонщину, Катеринославщину та інші українські землі.

Саме Вільне Козацтво ще у травні 1917 року утворило в Києві перше військове формування вільної України - Перший Український козачий полк ім. гетьмана Богдана Хмельницького, що налічував близько 3 тис. вояків. Ціле літо 1917 року тривало формування загонів Вільного Козацтва у більшості волостей та повітів України. 3-7 жовтня 1917 р. у Чигирині на Черкащині відбувся з’їзд Вільного Козацтва, на якому було остаточно організаційно оформлено «Вільне Козацтво» як політичну та військову силу. У роботі цього з’їзду взяли участь 2 тис. делегатів, що представляли уже 60 тис. організованих вільних козаків Київщини, Херсонщини, Катеринославщини, Чернігівщини та Кубані.

На з'їзді було обрано Генеральну Козацьку Раду в складі 12 осіб, а саме, Військового Отамана Павла Петровича Скоропадського, помічника Військового Отамана Івана Полтавця-Остряницю, Генерального писаря Василя Кочубея та інших генеральних старшин. Над Україною сходила така недовга, але водночас така яскрава зоря Другого Гетьманату...