В основі пісні - вірш Євгена Плужника «Для вас, історики майбутні». Це звернення з глибини зламаного часу, з епохи тиші, що кричить. Це голос людини, яка знала, що її прочитають, коли її вже не буде. І саме це надає тексту пророчої сили.
Музично я поєднав ambient - як простір памʼяті, диму, імен без облич — із progressive metal - як спротив, злам, крик крізь мовчання. Це не розважальна композиція, це - фіксація болю й гідності.
Я вірю, що мистецтво може говорити навіть про те, що неможливо висловити. І якщо ця пісня зможе торкнутися когось - значить, вона недаремна.
Слухайте. Відчувайте. Пам’ятайте.
розгорнути опис
згорнути опис
