Пісня, народжена з дощу. З рядків Ліни Костенко. З тиші, що говорить голосніше за слова.
«Дощ полив…» - це не просто трек. Це електронна медитація на поезію.
Ми занурили цей вірш у світ trance, ambient і ніжної електроніки, де кожен звук - це крапля, спогад, дотик до глибшого.
Це той дощ, що не просто змиває. Він очищує. Промовляє. Будує мости між думками.
Синтезатори - це небо. Баси - пульс під шкірою. Атмосфера - як мокрі вулиці, що виблискують під світлом ліхтарів.
Жіночий вокал - ніжний, прозорий, наче сама дощова тиша — проводить крізь рядки вірша з делікатністю, яка змушує зупинитись і просто… слухати.
Вмикайте. Занурюйтесь. Нехай дощ прозвучить у вас.
Дякую, що слухаєте не вухами, а серцем.
розгорнути опис
згорнути опис
