Біографія гурту «Другий Постріл»
Заснування та перші кроки (1996–1997):
«Другий Постріл» було засновано наприкінці 1996 року в Рівному, одним із співзасновників гурту «Вхід у Змінному Взутті » («ВУЗВ») Олександром Полевим. Одразу після розпаду оригінального складу по причині в розбіжності поглядів на організаційні питання,
Олександр не бажаючи втрачати творчий запал, майже миттєво вирішив продовжити сам. Так народилася ідея нового проєкту з концепцією соціально-загостреного україномовного репу під назвою «Другий Постріл». Перші тексти («Лови дупля», «Україна», «Тусовка», «Музика грає») були написані ще до появи будь-якої музики.
Перші записи та склад (кінець 1996 – початок 1997):
Не маючи власного комп’ютера й студії, Олександр разом с товаришами однодумцями по інституту Мішею та Сергієм, які слухали маловідомий на той час абстрактний реп (DJ Krush, DJ Vadim, DJ Food, Cold Cut тощо), через знайомих вони потрапили до домашньої напівстудії місцевого музиканта, де взимку 1996/97 накидали перші мінуси й начитали кілька демо-треків.
Пізніше "старші друзі" проявили зацікавленість в допомозі та профінансували професійний запис пісні «Україна» на рівненській студії «Політон» у звукорежисера й гітариста Паші Дуки (нині покійного R.I.P.). Саме ця версія з живою гітарою й стала класичною.
Виступи та перші успіхи (1997):
У першому складі гурт встиг виступити: на фестивалі «Крізь терні до зірок» у Черкасах, в якості запрошених гостей та
у Рівному на кількох локальних заходах-вечірках.
На черкаському фестивалі навіть виконали оновлений «Сірко Собака» під новий нашвидкоруч написанний мінус, в присутності автора пісні Василя Ткача (він також був запрошений на той фестиваль с проектом "Взривателі").
Потім з часом, у хлопців пропав запал та інтерес до музичної діяльності й вони лишились гарними друзями продовжуючи спілкування, але в проекті лишився сам Олександр.
Возз’єднання з Олегом Тунєвим "Тошею" (1997):
Наприкінці 1997 року Олег «Тоша» Тунєв покинув київський склад ВУЗВ, і повернувся до Рівного. Друзі швидко знайшлись й вирішили продовжити улюблену справу, але вже як "Другий Постріл". Тоша, який на той час уже набув досвіду робити мінуса писати музику, приніс свої заготовки, частину з яких вони використали для подальших записів. Тоді ж в той же час
Тоша влаштувався на студію «Політон», й мав повний доступ та можливість записуватися ночами. Саме там хлопці перезаписали оновлену версію треку «Україна» до якої Тоша додав свій біт і яка була використана в кліпі. Який до речі, потрапив в ротацію та в хіт-паради Територія А. А також
записали пісні «Музика грає», «Лови Дупля», «Один-два-три» ( колаборацію «За постріл 21» з рівненським гуртом П'ятниця 21) та інші. Тоді хлопці почали збиратися великою тусовкою й до гурту приєднались ще друзі (Женя Рафал, Гриша Хлин, Макс Козій) — саме цей склад видно на відомих фото з обкладинки однойменної збірки усіх треків.
Пік активності та поступове згасання (1997–2000-ті):
Гурт виступав на місцевих реп-фестивалях, по запрошенню на заходах «Території А», Днях міста, тощо. Проте більшість учасників поступово відійшли від проекту, хтось пішов на роботу, хтось одружився, хтось переїхав в інше місто жити, хтось просто втратив інтерес до сцени. Після 2000-х Олександр переїхав до Києва, а Тоша залишився в Рівному. Но все одно, проєкт ніколи офіційно не закривався — залишався «відкритим для всіх» й хлопці, хоч і не регулярно, та час від часу збирались для запису нових демок, на інтерв'ю для місцевого радіо та телебачення.
Пізніші релізи та ремікси:
Приблизно в 2017 рр. вийшов ремікс «Лови дупля» за ініціативою Олега, він написав і записав свої куплети на оновлену версію інструменталу, Олександр дописав новий куплет на власній студії й в такому віддаленому режимі співпраці з'явився новий трек.
Сьогоднішній статус
«Другий Постріл» — це радше творча платформа й дружній проєкт, ніж класичний гурт з чітким складом і регулярними релізами. Жодного офіційного альбому чи EP видано не було — треки розкидані по збірках, архівах і приватних записах, а також присутня в інтернеті однойменна збірка "Другий Постріл" усіх треків, яких там як виявилось чимало зібралось.
Олександр неодноразово повторював: «Двері відкриті для всіх, хто хоче й має бажання». Навіть у 2025 році, вітаючи Тошу з днем народження, в довгій дружній бесіді вони знову домовились «доробити якісний реліз Другий Постріл».
Отже, крапка так і не поставлена. Проєкт живий доти, доки живі його учасники й бажання читати разом.
розгорнути опис
згорнути опис
