В серці стільки розбитих струн,
наче віолончелі старого оркестру.
Гострим вістрям слова ламають стіну,
стирають пам’ять і дають привід
з безіменного пальця зняти назавжди перстень.
Не кажи, що цей погляд я не розбачу,
не зітру і не дозволю більше ввімкнути
пристрасть в розʼєм.
У серці стільки болю, який, якщо не пробачу, - струмом байдужості
рано чи пізно нашу історію вбʼє.
Ти знову поцілунком тримаєш за плечі,
хоч обійми були без вогню.
Тут руйнується все, що люблю
й твоя гордість надто пихата.
Тут моя ніжність з усіх речень
більше не матиме адресата.
Тільки я навмисно йду в цю пітьму - де більше не буде кого кохати.
Намагаюсь бути хороброю,
розсипаючи душу дорогою,
щоб по слідах цих назад повертатись.
Підписатись на оновлення:
Instagram - https://www.instagram.com/leona_vushnevska
TikTok - https://www.tiktok.com/@leona_vushnevska
Facebook - https://www.facebook.com/leona.vushnevska
розгорнути опис
згорнути опис
