Чому Венера гарячіша за Меркурій і чому Сонце там сходить на заході? На Венері одна доба довша за цілий рік.
Близнюк Землі перетворився на скороварку з 465 °C під кислотними хмарами. Розповідаємо, як так сталося, і де там майже як удома.
Скільки триває доба на Венері? Один оберт — 243 земні доби, довше, ніж її рік (225 діб), і обертається вона у протилежний бік. Чому Венера найгарячіша планета? Некерований парниковий ефект: 96 % вуглекислого газу і тиск у 92 рази більший, ніж на Землі. Чому Венера сяє найяскравіше на небі, і чому її звали ранковою та вечірньою зорею? Її хмари із сірчаної кислоти відбивають більшість сонячного світла. А ще — радянські апарати «Венера» від «Венери-4» до фото і звуку «Венери-13», чи були на Венері вода й океани, металевий сніг на її горах і головне питання: чи можна жити на Венері? На висоті п'ятдесяти кілометрів — можливо.
0:00 Венера: Сонце сходить на заході
0:25 Скільки триває доба на Венері?
0:41 Чому Венера обертається навпаки?
1:23 Чому Венера гарячіша за Меркурій?
1:52 Наскільки гаряча Венера? Плавиться свинець
2:07 Тиск на Венері: у 92 рази більший
2:30 Хмари із сірчаної кислоти
3:00 Чому Венера сяє найяскравіше?
3:20 Апарати «Венера»: хто вижив?
3:52 «Венера-13»: фото і звук з Венери
4:30 Близнюк Землі: що пішло не так?
5:18 Металевий сніг на горах Венери
5:38 Чи можна жити на Венері?
6:26 Чому на Венеру ще ніхто не полетів
6:50 Що Венера каже про Землю
Джерела:
NASA Science — факти про Венеру: https://science.nasa.gov/venus/venus-facts/
NASA NSSDCA — довідка про Венеру: https://nssdc.gsfc.nasa.gov/planetary/factsheet/venusfact.html
ESA — Venus Express (суперобертання хмар): https://www.esa.int/Science_Exploration/Space_Science/Venus_Express
«Венера-13» (1982): https://en.wikipedia.org/wiki/Venera_13
Металевий іній на горах Венери (Вашингтонський університет): https://source.washu.edu/2004/02/heavy-metal-snow-on-venus-is-lead-sulfide/
NASA Langley — HAVOC (концепт пілотованого дирижабля): https://sacd.larc.nasa.gov/smab/havoc/
Суперечка про давні океани: Way et al. 2016; Turbet et al., Nature 2021. Походження зворотного обертання: Correia & Laskar, Nature 2001.
Озвучку створено за допомогою Higgs Audio від Boson AI — https://www.boson.ai/higgs-audio
Далі в серії «Планети Сонячної системи»: Земля — найдивніша планета. Підписуйтесь, щоб не пропустити.
#Венера #Космос #Планети #Астрономія #Наука
розгорнути опис
згорнути опис
