Виступ історикині, викладачки радянської історії в Кембриджському Університеті Дарії Маттінглі під час брифінгу «Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор між суспільством, державою та науковою етикою» 23 грудня 2021 р.
Необґрунтоване число жертв Голодомору маргіналізує тему голодомору в світі. Науковиця нагадала як відбувався процес поширення інформації про Голодомор серед західних науковців. Адже там незважаючи на зусилля багатьох талановитих вчених, ця тематика залишалася на маргінесі аж до 1986 року, доки не побачила світ праця Роберта Конквеста «Жнива скорботи».
«Авторитетні західні вчені-славісти піддавали сумніву сам факт масштабного голоду в Україні, не вбачали навмисності у політиці радянського режиму чи не відрізняли Голодомору від всесоюзного голоду у першій половині 1930-их, книга Конквеста розпочала дискусію серед західних вчених. Подальше встановлення кількості жертв було одним з основних напрямків дослідження теми Голодомору», – зазначила дослідниця.
Дарія Маттінглі окреслила ситуацію у сфері вивчення та розповсюдження інформації про Голодомор, яка склалася в наступні тридцять п’ять років після появи дослідження Роберта Конквеста. З відновленням незалежності України фахові демографи почали проводити комплексні дослідження тематики Голодомору. “Завдяки спільним зусиллям вчених, вітчизняних і закордонних та обґрунтованим методикам, було визначено приблизну кількість жертв, ці розрахунки верифікувалися демографами у фахових виданнях закордоном. Це проєкт МАПА у Гарварді, це встановлення імен в Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», - наголосила історикиня.
Також вона згадала працю Енн Епллбом «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», що побачила світ у 2017 році. Маттінглі зазначила, що це перше після дослідження Конквеста закордонне видання, в якому, на думку нобелівського лаурета Маріо Варґаса Йоси, світу відкрилися «апокаліптичні» виміри підкорення України. “Це справжній, реальний успіх у поширенні знань про Голодомор з охопленням широкого кола освічених читачів, більшість з яких мало що знали про Україну. Книгу Енн сприйняли серйозно, адже вона використовувала обґрунтовані дані, зокрема підрахунки демографів”, – сказала Дарія.
Також Маттінглі застерегла, що використання неперевірених даних, фальшованих цифр, сумнівних фактів знецінює дослідження. А необґрунтовані цифри та вигадані факти не пройдуть апробації у фахових виданнях на Заході. Також вона наголосила, що просування таких даних через державні органи, зокрема дипломатичний корпус і сам Музей, дискредитує тему Голодомору як таку.
“2016 року я отримала електронного листа від Музею про використання 7 мільйонів жертв Голодомору в Україні та 3 мільйони за її межами. Я не знаю скільки інших учених на заході отримали такий імейл. Але подібні наказові звернення та напучування використовувати саме такі дані, а не інші – це підміна науки політикою. Краще коли демографічними дослідженнями займатимуться демографи” — підсумувала вчена.
Джерело: Український кризовий медіа центр
Наш сайт http://likbez.org.ua
Підписуйтесь на наш канал https://www.youtube.com/channel/UCC79Pc5Wo6DRjV9sI5pIjlQ
розгорнути опис
згорнути опис
