Псальма про сирітку з села Петрівці Миргородського району Полтавської області
Сумная година на світі настала –
Не одна сирітка, не одна сирітка без неньки осталась.
Пішла та сирітка по світу блукати,
Своєї матусі, своєї матусі рід(и)ної шукати.
Господь зустрічає, став її питати:
Куди йдеш, сирітко, куди йдеш, сирітко, матусі шукати?
Вер(и)нися, сирітко, в далекий край зайдеш,
Своєї матусі, своєї матусі рід(и)ної не найдеш.
Бо твоя матуся на високій горі –
Вона спочиває, вона спочиває у темному гробі.
Пішла та сирітка на той гроб плакати –
А к нєй обізвалась, а к нєй обізвалась її рідна мати.
Ой хто ж це так плаче на моєму гробі?
Оце ж я, матусю, оце ж я, матусю, возь(і)міть мене к собі!
Господь посилає два янголи з неба –
Взяли ту сирітку, взяли ту сирітку до ясного неба.
Альбом "ПОЗА ЧАСОМ", 2021
Над альбомом працювали:
Божичі:
Анна Моренко
Ганна Скрипка
Ілля Фетисов
Ірина Борисенко
Марія Созонюк
Сергій Плотницький
Сусанна Карпенко
Укладання – Ілля Фетисов
Звукозапис та мастерінг – Костянтин Костенко (студія «Комора»)
Автор логотипу – Олег Петренко-Заневський
розгорнути опис
згорнути опис
