Підтримати Українську армію: https://savelife.in.ua/donate/
Мир можливий лише після перемоги. Ця пісня для всіх, хто бере до рук зброю, щоб відстояти Україну та наше право на існування. Ви несете мир. Дякую Андрію Балану, моєму другу по духу за поштовх, віру і пекучі рядки, що лягли в цю пісню. Записувати студійну версію?
ТЕКСТ:
Спека серед зими в столиці - місто успіху і невдач.
Покинули ми свої провінції - шукали себе. Мама, пробач.
У погоні за мріями ми кохали та зараз інші часи.
І в нас нові ритуали тепер - лаштуй зброю на випадок війни.
Я мрію про день як літом підем гуляти Подолом,
Та клята зима нам віє війну з року в рік вже по колу.
Я мрію як ми поїдемо в Крим до свого моря
Та кляті кати сунуть в наші хати, тож готуйся до бою
Лаштуй свою зброю - це наша з тобою земля
Тисни гачок - я твоя куля,
Тисни йще раз - я несу мир!
Буду з тобою - я, твоя зброя,
В нас одна ціль - перемогти!
слова: Андрій Балан, Христина Соловій
музика: Христина Соловій
____________________
Я відмовляюсь приймати чийсь дозвіл на право на існування. Право обумовлене колективним договором кількох сторін. Це юридичне поняття, яке не має нічого спільного з душею кожного українця. Мені не потрібен чийсь дозвіл на те, ким я є, де я є і коли я є, була та маю бути. Свобода - це фундамент гену кожного українця. Ми були вільними ще до початку всіх імперій. Задовго до появи Москви ми не питали ні у кого дозволу, щоби почувати себе вільними на своїй землі. Так само і зараз ми не питаємо ні у кого дозволу бути самими собою - вільними від самого народження.
розгорнути опис
згорнути опис
