Іванів, Вінничина.

Janów (ukr. Іванів) – wieś na Ukrainie w rejonie kalinowskim, obwodu winnickiego.
Zamek w Janowie wybudowany w kształcie czworoboku w 1410 r. przez Adama Myszkę, ukończony przez jego ojca Mikołaja. Do czasów współczesnych przetrwały trzy kwadratowe baszty
pałac przebudowany z budynku bramnego zamku i dwóch wież w XVIII w. w stylu późnego baroku i klasycyzmu przez Adama Chołoniewskiego (zm. 1772). Kościół katolicki zakonu bernardynów pw. Niepokalanego Poczęcia NMP w stylu barokowym, konsekrowany w 1788 roku.
Іва́нів (пол. Janiew; до 1946 містечко Янів) — село Калинівського району Вінницької області. Населення 4628 осіб. Проживають українці, поляки, роми. Залізнична станція на території села має назву Холоневська.
7 червня 1946 р. містечко Янів переіменовано в Іванів.
Між Івановом і Гущинцями в давнину був острів на р. Пд. Буг (р. Бог), де за переказами був замок. З правої сторони річки — урочище Янівці, в ньому — Замчище, тут, за переказами, був город Янів. Біля с. Іванів ідентифіковано:
поселення черняхівської культури з фрагментами некрополя (урочище Острів);
поселення черняхівської культури на північній околиці села;
два кургани скіфського періоду на північ від села;
елементи давньослов'янських поселень на території сучасного с. Іванів
Його історія почалася ще з домонгольських часів, тобто до 13 ст.
Першу письмова згадка датується 15 ст., це період Ягайлончиків в історії ВКЛ.
Місцевість біля с. Іванів, побережжя р. Сниводи в напрямку до с. Уланів — ймовірне місце легендарної «Синьоводської битви». У 1362 році князь ВКЛ Ольгерд розбив татарське військо, приєднавши землі Київщини та Поділля до своєї держави.
У середині 16 ст. с. Янів успадкував зем'янин київської землі Гнівош Стрижовський (Кішка), він був також власником с. Стрижавка.
У 1569 році після Люблінської унії Янів увійшов до складу Королівства Польського, міждержавний кордон зник, що дало поштовх для торгово-економічного розвитку.
На північ від с. Янів проходив «Чорний шлях» — давній торговий шлях, яким водночас татари користувалися для здійснення загарбницьких набігів.
1 березня 1578 року Г. Стрижовський отримав від польського короля С. Баторія грамоту на заснування в с. Янів містечка. На картах Боплана 1648—1650 р. с. Янів — Juniow, слобода Ianow.
На початку 18 століття власником Янова став Ян Мишка-Холоневський. Незабаром Янів стало родовим гніздом роду Холоневських та центром Янівського ключа їхніх володінь. Адам Холоневський на підвалинах старої фортеці збудував наприкінці 18 ст. палац. Така архітектурна система отримала назву «Палац в замку». Всередині житлового комплексу, вздовж коридору, який ішов біля зовнішньої стіни були влаштовані вікна-бійниці. Навколо палацу відновлено та зведено чотири захисні вежі. Замок Холоневських знаменитий своєю бібліотекою, нажаль вона втрачена під час війн у 1919 році. Окремі книги з цього зібрання за екслібрисами можна ідентифікувати у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Родинний архів Холоневських мав цінні листи Адама Міцкевича до ксьондза Станіслава Холоневського. Бібліотека також мала багато стародруків з філософії та теології. Вона займала окремий третій поверх палацу. У 1919 році Андрій Холоневський передав книгозбірню уряду УНР для потреб Кам'янець-Подільського університету.
Після поділу Речі Посполитої Австрією, Прусією, Росією маєтки Холоневських опинилися на території Австрії та Росії. Австрійський імператор надав представникам роду Холоневських титул графа Священної Римської імперії (герб «Корчак» зберігався).
20 листопада 1781 Янів відвідав король Станіслав Август Понятовський, містечко тоді належало Рафаїлу Мишці. Рафаїл Мишка — учасник Торговицької конфедерації, кавалер ордену Орла Білого та Св. Станіслава. Він мешкав у Яневі, який потім успадкував його син Станіслав — відомий священик, доктор теології, літератор. Він помер і був похований у сімейній усипальниці в Яневі. Нею слугувало підземелля костелу Непорочного Зачаття Діви Марії. Костел та прилеглий до нього монастир-бернардинів збудований за кошти сім'ї Холоневських у кінці 18 ст. Монастир, закритий серед інших, у 1832 р. після Листопадового повстання указом імператора Миколи І. У будівлі монастиря у 20-х р.р. 19 ст. діяла друкарня, що заснував Костянтин Количев. Тут друкувались книги для старообрядців та Віленського університету.
Німецький поет З.Вернер у 1816—1819 р.р. гостював у С.Холоневського, польський поет С. Вітвіцький народився в м. Янів. Ян Непомуцен Потоцький був старшим товаришем С. Холоневського.
У 1900—1902 р.р. через м. Янів прокладено дві гілки вузькоколійної залізниці.
У 1912 році завершено будівництво міністерського двохкласного училища (школи).
У липні 1919 року мешканці Янова доєдналися до Пиківського антибільшовицького повстання.
У 1921 році в лісовому масиві біля м. Янів діяли повстанські антибільшовицькі загони під командуванням «Орла» (Яків Гальчевський), Якова Шепеля, Харлампія «Пугача»-Кравченка.

#Вінничина