У Капелана. Той, хто лікує душу. Капелан Дуб.

У Капелана. Той, хто лікує душу. Капелан Дуб. Про чудотворне місце, що створив Василь Довганюк (позивний Капелан Дуб) у Коломиї, я дізналась від Олега Туєшина. Мене ні на мить не покидало бажання відвідати це неймовірне місце сили. Вчора мені випала така нагода. Разом з Євдокією Попович ми вирушили до Коломиї. Те, що я побачила і відчула, неможливо передати словами. Це дійсно потрібно відчути. Пропоную вашій увазі зустріч з надзвичайною і світлою людиною – Василем Довганюком. Місце, де ми проведемо час – це життя і радість душі. Непомітно минув час нашої розмови. Здавалось, що минуло близько 15 хвилин (насправді минули години). Навіть злива, що не припинялась ні на мить, несла якесь своєрідне очищення думок та помислів. Ми спілкувались з тим, хто лікує душу. Тут було все – уся історія від часів Київської Русі до сьогодення. Історія Гуцульщини у предметах вжитку, чересах, бартках, мольфарських атрибутах, вишивці, цимбалах – вражала так само, як і кімната часів Київської Русі, бібліотека, кімната радості і відпочинку. Найбільше мене вразила енергетика кімнати психологічної реабілітації душі. Давні образи, стара дитяча колиска, давнє гуцульське крісло, хустки і вишивки – переповнювали і заспокоювали душу любов’ю. Символічно, що поруч з цією кімнатою знаходиться місце, де розповідається від чого потрібно лікувати душу. А неподалік – кімната з іграшками. Усі ми залишаємось дітьми. За словами капелана, це не музей, це життя і радість душі. І це справедливо. Це місце створене любов’ю. Ми потрапили туди, де відпочиває і відроджується душа. Приємного перегляду. Дякуємо Капелану Дубу за збережену історію Гуцульщини. Многая вам літа, Капелане Дуб!