А ти мене в осінь оту заведи…
Мабуть, в ній лишились ще наші сліди.
Дивись, як у златі палає земля,
Немов нас чарують літа ті здаля.
Промінням ласкавим мене обгорни
Тепло, яке нас зігрівало, верни.
Блиск сяйний згадає той зустрічі сад
Й поверне хоч кілька нам років назад.
Збуди мої мрії в щасливому дні
та радість недавню верни знов мені.
І в подуві вітру, що кружить листки,
З тобою станцюємо вальс залюбки.
В обіймах промовиш чарівні слова
Кохання яскравим без них не бува.
Пройдемось з тобою у рижому тлі
І ти запалиш вогник в тужній імлі.
Лише мене в осінь оту заведи
І в ній залишися зі мною. Не йди!
У погляді ніжнім розсію блакить
І вогники серце обом запалить.
Читає автор.
Музика з фонотеки ЮТУБ
розгорнути опис
згорнути опис
