Для реалізації українських стратегічних планів та оперативних тактичних завдань потрібні дятли та олені
Після вчорашнього документу без назви від прем’єр-міністра Шмигаля про прохання створення виробничого підприємства з кількістю робочих місць не менше 500 постало питання хто в країні неадекватний – прем’єр чи президент? Думки розділилися. Одні сказали, що Володимир Олександрович не може бути дурним з огляду на те яку постановку він і його молода команда зробила на День незалежності. Дівчинка пройшла крізь століття і потім побігла до військового. А президент дивися і плакав. Не може така людина дати доручення Шмигалю про відкриття нового заводу за попередньо складеним інвестиційним планом для залучення інвестора. Тим більше така людина не може зобов’язати інвестора прикріпити до інвестиційної няні. Хто не дочитав до кінця – інвестор залучається не просто для налагодження випуску конкурентної продукції, а для того, щоб забезпечити роботою інвестиційної няні. Няня сидить без роботи і плаче.
Наш президент розумний просто для оперативного реагування та швидкого виконання стратегічних планів на деяких посадах йому потрібні дурні. Посада прем’єр-міністра одна з таких. Прем’єр має бути трохи дебілкуватим, ну і міністри в Кабміні також не мають відриватися від перм’єра. Розумним має бути секретар РНБО. Олексій Данилов він розумний. Як і президент. Ось тільки Указ Зеленського від 18 серпня, який вводить у дію Рішення РНБО від 30 липня «Про стан національної системи охорони здоров'я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» спирається на Указ Президента України від 18 червня 2021 року № 261 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників».
Я ось тільки хочу запитати про яку конкурентну спроможність лікарень йдеться? Якщо наші лікарні є суб’єктами ринку, то чому ми дивуємося Шмигалю, який стурбований конкуретнозадністю виробничих підприємств? Я більше здивований відсутністю постанови Уряди про підвищення конкурентної спроможності ковбасних цехів та хлібопекарень. Ну раз президент турбується конкурентністю лікарень, то прем’єр має турбуватися конкурнетінстю олієжиркомібнатів.
Далі. Якщо лікарні, котрі на 100% залежать від бюджетних грошей НСЗУ є суб’єктами ринку і знаходяться між собою у конкурентних взаєминах, то де тоді Указ Зеленського про підвищення конкурентнозданості дитячих садочків, шкіл та державних університетів? Де указ про конкурентну спроможність українських судів? Чому ми маємо постійно користуватися чужою юрисдикцією? Чому, зрештою, для дитячих садочків не ставиться завдання написання інвестиційних програм і пошуку інвесторів з зобов’язанням останніх нагодувати інвестиційну няню?
Повертаючись до запитання хто є дурнем у парі Перзидент – прем’єр. Відповідь на це запитання дали Гегель, Фромм та інші. Нормальній людині не потрібні в оточені дурні та раби. Дурні та раби в оточені потрібні лише таким самим ущербним недоумкам. Тому не потрібно особливо шукати відповідь на питання яка є очевидною. Єдине про що можна посперечатися у парі президент-прем’єр хто з них є дятлом, а хто оленем.
розгорнути опис
згорнути опис
