Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Те шо нас не вбиває... Не вбиває і крапка
Вибір має навіть той в кого ментальна вавка
Будь сам собі цілитель, будь сам собі месія
Будь сам собі знання, забудь про віру й надію!
Пам’ятаю був малим, дурним,
Мріяв стати сильним коли світ навколо був простим
Помудрішав, не на умови, на себе уповаю!
І у холод і у жар сю скалу лупаю!
Маю сьогодні, те що сотворив вчора
Скраю не годні вже бути внутрішні актори
Знаю що в жодній мірі не потребую фори
Раю з безодні жадаю, відкидаю шори
Задрімав? Не страшно!
Прокинувся вчасно!
Суть не у безстрашно!
Страх це теж прекрасно!
Доки ми не згаснем
Доти має бути бій
Доти біжи, а не стій
Прокидаємось, мерщій!
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора
Як стати діамантом без тиску?
Як не затуляти свої очі від блиску?
Як віддавати всього себе без зиску?
Як не міняти розвиток на більшу миску?
Кому потрібен талант, закопаний в землі?
Кому потрібні далеко від моря кораблі?
Кому потрібні вчителі духовні на селі?
І чи сліпим потрібне третє око на чолі?
Йдем попри страх в реальність невідому
Крихкі як скло, незламні мов граніт
Бо плач не дав, свободи ще нікому,
А хто борець, той, здобуває світ.
Йдем попри страх в реальність невідому
Крихкі як скло, незламні мов граніт
Бо плач не дав, свободи ще нікому,
А хто борець, той, здобуває світ.
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Братику любий! Бійся дрімоти,
Бо заколисаний дух умира.
Хочеш життя урагани збороти?
Слухай, як котиться грізна пора!
Смерті немає —
То лиш мара,
Дух не згасає,
Дух не вмира!
Смерті немає —
То лиш мара,
Дух не згасає,
Дух не вмира!
Смерті немає —
То лиш мара,
Дух не згасає,
Дух не вмира!
Смерті немає —
То лиш мара,
Дух не згасає,
Дух не вмира!
Слова - Вова зі Львова, Олесь Бердник, Олесь Бабій
Продакшен - Роман Вишневський (Qube Unite),
Музика - Роман Вишневський (Qube Unite), Вова зі Львова, Уляна Малиняк
Запис - Warewo Records
Зведення, мастеринг - Nahati Records
Зйомка, монтаж, кольорокорекція - Олександр Фразе-Фразенко
© & ℗ VovaZiLvova, 2019
розгорнути опис
згорнути опис
