Словесні образи, бойкоти, погрози, фізичне і навіть сексуальне насильство – бодай з одним із цих фактів булінгу стикалися близько 67% (шістдесяти семи відсотків) підлітків в Україні. 40% з них нікому не розповідали про це. Навіть батькам. Через булінг багато дітей не хочуть ходити до школи, чи змушені міняти навчальні заклади. За даними досліджень у Фінляндії, діти, які ставали жертвою переслідувань, у 4-ри рази більше схильні до суїцидальних настроїв.
Поняття булінгу – не нове, проте Закон щодо його протидії в Україні почав діяти лише на початку 2019 року. І він визначає булінг як насильство під час освітнього процесу. Булінгом будуть вважатися не лише учнівські розбірки, але і цькування вчителів проти дітей, або дітей проти вчителів. Однак, в більшості, діти цькують одне одного.
Булити можуть буквально через будь-що: особливості зовнішності, національність, гроші, або ж успіхи у навчанні. Та переважно «булять» тих дітей, які якимось чином не вписуються у колектив. Через це дитину систематично можуть ображати, висміювати, не приймати у колектив, залякувати, шантажувати або навіть бити.
За доведені факти цькування законодавство передбачає адміністративну відповідальність – це або штраф від 850 (восьмисот п’ятдесяти) до 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) гривень, або громадські роботи до 60 (шістдесяти) годин. Це якщо дитині більше 16 років. Якщо ж порушник молодший – відповідальними будуть батьки.
Щоб зафіксувати факт булінгу батьки мають написати заяву на ім’я директора школи. І вже директор має збирати комісію та викликати поліцію. Поліцейські складуть протокол і передадуть його до суду.
Якщо ж керівник школи не звернеться до поліції і спробує приховати факт булінгу - на нього теж чекає штраф.
Щоб довести факт булінгу треба показати, що цькування – не поодинокий випадок, а відбувалось систематично, а також що жертва булінгу зазнала шкоди — психічної або фізичної. Тут, більш за все, доведеться залучати свідків, фото та відео докази, а також скріншоти, якщо діти стають жертвами так званого кібербулінгу.
Цькування в інтернеті може набувати різних форм: образливі повідомлення у соцмережах, публікація особистих фото без згоди дитини, створення фейкових акаунтів з неправдивою інформацією тощо. За останніми дослідженнями ЮНІСЕФ, в Україні 29 % опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% з них були змушені навіть пропускати через це шкільні заняття.
Якщо ви помінили, що з вашою дитиною щось не так, якщо у неї різко змінився настрій, або вона весь час усамітнюється – це сигнал до того, що дитині потрібно ненав’язлива допомога. В жодному разі не потрібно панікувати, натомість потрібно делікатно спитати, що відбувається. Якщо ви не знаєте як діяти - можете зателефонувати на гарячу лінію. 0 800 500 225 (зі стаціонарного) 116 111 (з мобільного)
розгорнути опис
згорнути опис
