#Карантин #Коронавірус
Віршик про карантин чи то коронавірус, що написано 28 березня 2020 року на Україні. Текст:
Як вийдеш ти надвір, мій друже
Побачиш вулиці пусті,
Будеш питать, де ж ото люди,
Чому немає ні душі?
То ж знай, що то прийшла хвороба,
На нашу землю здалечінь,
І не лише на Україні,
а й всьому світі — карантин!
Автор віршу: Андрій Михайленко
Вірш написано: 28 березня 2020 року
Завантажити версію для друку та обкладинку:
https://drive.google.com/open?id=12m2fk7u4SgJrNzk0rtww2tKVXRIW_92S
Я, як автор віршу дозволяю вільно розповсюджувати та копіювати текст без жодних обмежень, у тому числі друкувати та використовувати у комерційних цілях. Ліцензія Creative Commons, як то кажуть.
-----------------------------------------------
Тарасе Шевченко, вибачай, що я використовую твій портрет на обкладинці цього ролику. Але ми живемо у такому дивному світі, коли з'явилися такі професії як менеджери по маркетингу і маємо такі дивні поняття як CTR. Хоча, я не буду здивований, якщо мій вірш скопіюють з "крикучим" заголовком "Вірш Шевченка про Коронавірус!", такі у нас люди також бувають. Але все-таки це свідчить про те, що вірші Твої, Тарасе, знають люди у нас та поважають, і сам я читаю Кобзар твій. Та й переймаю багато, і зі словотвору також.
До речі, слово "вірус" не вживалося у цьому вірші навмисно, бо воно має не українське, а латинське походження. У перекладі з латині "virus" — отрута.
А як не багатий поет, я можу додати лише одне:
Подайте у капелюха: https://donatua.com/to/dovostalker
Підписатися на канал автору вішру:
• https://youtube.com/channel/UCgmyG5NfNsNZ9HAK6433Ikg?sub_confirmation=1
розгорнути опис
згорнути опис
