Слухати трек: http://band.link/ulisi
Альбом #олскул: https://album.link/GNdmPGP3xSQQV
З початком карантину ми всі усвідомили, що звичних речей може не вистачати, а до лісу хочеться поїхати більше, чим до Єгипту.
Це був час на переусвідомлення, розставлення нових пріоритетів.
Саме тоді ми записали та відзняли "У лісі".
Камера: https://www.instagram.com/zebraproductionfilm
Монтаж: https://www.instagram.com/dovhee_pes
Музика: https://www.instagram.com/joint.jay
Зім’яв в жмені бетон, і в небо щосили кинув,
Він десь годину потому впав на землю свіжим сіном.
Так зелені хотів цей заручник компромісів,
Для тіла треба дім, та душа житиме в лісі.
Спекотний вітер сушить квіти, які я зібрав в букет,
Босоніж, наче аскет, покидаю пару кед і навпаки:
Йду через траву, калюжі глибокі.
Відчуття, ніби живу, мені знову 9 років.
Через поле до села, як горох я поплетуся,
Мене ждуть: дід, бабуся, ще мала кішка Буся.
До стола притулюся – то приємний холодок,
І аромат не забувся – в літровій банці бузок.
Зім’яв в жмені бетон, і в небо щосили кинув,
Він десь годину потому впав на землю свіжим сіном.
Так зелені хотів цей заручник компромісів,
Для тіла треба дім, та душа житиме в лісі.
Уже не малий, ніби.
Сам собі налив – сам випив.
Чуть призабув як пахне липень,
А від бетону страх як ліпить.
Я окосів – паралелепіпед.
Закинув в себе три, як Піппен.
Із подорожей лиш бед-тріпи,
Бо я вже не малий, ніби.
Нам так тісно в коробках,
Ви засинаєте в пробках,
І натискаєте кнопки,
Щоб залишатись на місці.
В нас робота не вовк, та ми:
work, work, work днями…
Прийде час і ми хоч на мить, та
Всі зустрінемось в лісі.
Зім’яв в жмені бетон, і в небо щосили кинув,
Він десь годину потому впав на землю свіжим сіном.
Так зелені хотів цей заручник компромісів,
Для тіла треба дім, та душа житиме в лісі.
розгорнути опис
згорнути опис
