21 травня в Україні відзначають Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Підкреслюючи важливість розмаїття культур, Національний музей України знайомить з чотирма предметами релігійного культу, що представляють ювелірне мистецтво християн (римо-католиків і вірян вірменської апостольської церкви), юдеїв та мусульман.
Знайомство з пам’ятками із зібрання Музею історичних коштовностей – філіалу НМІУ, починаємо зі срібної монстранції XVIII ст. Це літургійний посуд, який використовують у римо-католицьких та англіканських церквах для показу святинь, зокрема, Гостії або святих реліквій. Посудина складної конструкції представляє реліквію в променистій глорії (славі) у формі сонця. Глорія закріплена на стояні зі скульптурними зображеннями Терези Авільської, Діви Марії та Святого Йосипа. Стоян встановлений на піддоні. На його верхньому ярусі увагу привертають чотири овальні медальйони з образами пророків Іллі, Єлисея; Святого Ангела – мученика Сицилійського; блаженного Іоанна від Хреста. Монстранція виконана в традиціях польського барокового мистецтва.
Особливою вишуканістю відзначається срібний хрест із Вірменії середини XVIII ст. Його виконано у характерній для вірменського мистецтва манері з використанням ажурної скані, в роботі над якою майстри-вірмени досягли довершеності. Тому здається, що чотириконечний хрест зробили з найтоншого мережива. На лицьовому боці в центрі розміщено невелике позолочене накладне розп’яття, а на звороті – круглий медальйон із образом Богоматері з немовлям.
Корона Тори початку ХІХ ст. належить до найкращих церемоніальних творів єврейського мистецтва. Двоярусну срібну корону увінчує вишуканий букет квітів. У їхніх срібних пелюстках всіма кольорами виграють діаманти. В середині букета – яскравий корал, що символізує дерево життя. Яруси підтримують скульптурні фігурки левів і оленів. Лев символізує велич, а також є емблемою найбільшого племені Ізраїлю – племені Іуди. Емоційне враження підсилює мелодійний передзвін маленьких дзвіночків всередині корони.
Яскравим зразком кримськотатарської ювелірної майстерності є срібна курильниця, виготовлена у ХІХ ст. Це спеціальне приладдя для спалювання і розкурювання курильних речовин. За мусульманською традицією, пахощі також використовували у богослужінні. Всередину курильниці клали дерев’яне вугілля і пахощі (мускус, амбру, суміші духмяних трав). Курильниця має форму чаші на високій ніжці. Її кришка майстерно виготовлена у вигляді куполу мечеті з сімома баштами (мінаретами), декорованими півмісяцем. Прикрашає її традиційний кримськотатарський орнамент орьнек, зокрема, троянди (гуль) і тюльпани (ляле).
розгорнути опис
згорнути опис
