Тамара Мовша

#ЦьогоДня
#СпівробітникиНМІУ
20 квітня цьогоріч виповнюється 98 років від дня народження Тамари Григорівни Мовші – відомого археолога, музеєзнавця, лауреата премії ім. В. Хвойки. Понад три десятиліття вона працювала в Київському історичному музеї (тепер – НМІУ). Матеріали з досліджених пані Тамарою пам’яток увійшли до золотого фонду трипіллязнавства.

Тамара Мовша (1922–2003) переступила поріг музею в 1945 р., коли перед колективом постали завдання з облаштування непристосованої будівлі, систематизації реевакуйованих з Уфи і повернених з Німеччини колекцій та побудови експозиції.

У житті Тамари Мовші тісно переплелись два напрямки – музей і археологія. Матеріали з досліджених нею пам’яток Солончени ІІ на Дністрі, Цвіклівці на Хмельниччині поповнили археологічну збірку, а найкращі знахідки знайшли своє місце в експозиції музею. Особливе місце в науковій біографії дослідниці займала багатошарова пам’ятка Жванець на Дністрі, яку досліджувала Трипільська експедиція музею, очолювана Тамарою Мовшею в 1960–1970-х рр. Результати роботи експедиції виявились сенсаційними, адже вдалося виявити такі унікальні археологічні об’єкти, як оборонний вал, рови, гончарний центр.

Музейна робота Тамари Мовші була теж насиченою: екскурсії, лекції, інвентаризація нових надходжень, практичні заняття зі студентами, створення нових розділів експозиції, укладання музейних путівників, виступи на конференціях. З 1952 р. пані Тамара завідувала відділом «Первісне суспільство».

Завдяки Тамари Мовші до наукового обігу повернулися депаспортизовані матеріали Кирилівської стоянки і лопатка мамонта з Городка на Волині. За результатами її польових досліджень трипільська колекція НМІУ поповнилася 17 тисячами предметів.

З 1977 р. Тамара Мовша працювала в Інституті археології АН УРСР. Завжди підтримувала зв'язок з музеєм: передавала матеріали з розкопок, допомагала консультаціями і порадами. До її наукової спадщини буде звертатись ще не одне покоління археологів.