Сповідь Порохобота.
Я пам'ятаю день коли я став порохоботом
То було в понеділок нє среда
Рік вісімнадцятий закінчував роботу
А дев' ятнадцятий не знав що йде біда
В кутку ялинка за столом родина
Шампанське і горілка під олів'єху як всігда
Всі ждуть коли пробамкає дванадцята година
І будуть традиційні привітання від Петра
Аж тут викульгує якесь мале й безглузде
Щось сипло бобунить собі під ніс
Воно сказало що йти у президенти буде
Що аж бокал в моїй долоні тріс
Я матюкнувся дуже непристойно
Чомусь згадав про душу й чиюсь мать
Хоча до цього вів себе достойно
Це ж треба було так мене дістать
І цей плювок в мою професію актора
Щось захрипіло про усталость от войни
А з-за халяви стирчить шматочок Тори
В душі немає совісті і почуття вини
Ще свіжі в пам'яті огидні кпини
Про те що Україна як німецька блядь
В голодомор харкало - бракло слини
І що са всєх старон готова прінімать
Ще вчора цей картавий хоббіт
Сміявся з крові якою пофарбовано Майдан
І розціловував Рамзанкін чобіт
От так би й вмазав курві по губам
Він обіцяв підвищити зарплати
Тарифи знизить прєкратіть стрєлять
І олігархів обіцяв кидать за грати
За кумівство і взятки буде мол сажать
Слова пусті - мудрий нарід осліп
У вожаки смішного барана обрав
Тепер намазуйте собі на хліб
Лиш не кажіть що я вам не казав
Метроном у FB:
https://www.facebook.com/Цинічний-Метроном-420660331467097/
Сайт Метронома (в розробці):
https://tsinichnij-metronom.webnode.com.ua
розгорнути опис
згорнути опис