Тисячі людей зібралися в Києві, провести Національного Пророка. «Кого ховають?» – запитували перехожі. Поліцейський відповів: «Генерала». І сказав правду. Адже титул академіка, який носив Тарас Шевченко, відповідав статусу генерала.
19 травня традиційною поминальною ходою від церкви Різдва Христова до пам’ятного знака «Сонце правди Шевченкового Слова», що стоїть на Дніпровій набережній, пройшли українські патріоти. Постамент, створений скульптором Романом Петруком, має вигляд старого козацького Сонце-хреста. Знак повідомляє: «Від Києва до Моринців – 181 км». За ідеєю творців, такі постаменти, що вказують відстань до Моринців, мали з’явитися всюди, де є українська діаспора. Проте, на жаль, цього не сталося. Всього по селах і містах України встановлено п’ять таких пам’ятників. Київський знак височіє біля того місця, звідки пароплав Кременчуг вирушив у Канів. А вже в Каневі 22 травня поховали прах поета – у місці, яке відповідало його «Заповіту».
Київський краєзнавець і екскурсовод Тетяна Нечай розповіла СловОпису про маловідомі факти останнього дня перебування Тараса Шевченка в Києві.
«СловОпис» - мультимедійний проект з популяризації української мови.
https://www.facebook.com/slovopys/
https://vk.com/slovopys
https://www.instagram.com/slovopys/
розгорнути опис
згорнути опис
