Куманець

КУМАНЕЦЬ…
Ось слухайте! СловОпис поїхав для вас у Опішню, що на Полтавщині, і привіз купу дзвінких, розмальованих і навіть «продряпаних» спеціальною технікою гончарних словечок)) Нам вдалося не лише побачити унікальну галерею керамічних скульптур, заглянути на всі виставки та почути на симпозіумі дослідників–керамознавців з усієї України… Але й вивідати для спраглого словописного загалу декілька професійних таємних фразочок з лексикону древніх гончарів. Обіцяємо незабаром їх вам відкрити. В Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному у гончарній столиці України святкували 30-річчя музею, який нині володіє найбільшою збіркою творів народних майстрів та керамістів – понад 55 тисяч!! Глечики, горнятка, свистульки, дзбанки, макітри, тарелі, баклажки, тиковки і прочає… Не злічити, друзі, цього українського багатства! Але почнемо з найцікавішого – Куманець. Навіть шановна Викіпедія каже, що цю фігурну посудину використовують здебільшого як прикрасу! Ні, ні, і ще раз ні! Слово це дуже древнє - від тюркської назви спеціального посуду для мандрівок – плоского і з закривкою (кумгани, хуми,куми). Скоріше її нам подарували степові побратими-суперники кумани-половці. Але українці примудрилися приладнати куманці для душевного вжитку. Як – дивіться далі!
‪#‎куманець‬ ‪#‎СловОпис‬ ‪#‎УніверситетГрінченка‬ ‪#‎Опішня‬ ‪#‎музейгончарства30років‬ ‪#‎гончарство‬ ‪#‎ЛеонідСморж‬
«СловОпис» - мультимедійний проект з популяризації української мови.
https://www.facebook.com/slovopys/
https://vk.com/slovopys
https://www.instagram.com/slovopys/