Ґрізелідіс Реаль "Чорний - це колір"
Книги ХХІ, 2016
Автобіографічна сповідь жінки, яка була повією.
ПРИСВЯТА:
Цю історію я написала на Родвеллову честь, на згадку про нього, мого чорного коханця, який мешкає в Чикаго на Мічиган-авеню у негритянському кварталі.
- В Америці, - каже Родвелл, - наші душі вбивають.
Мир плоті його, і нехай вбереже його доля від знавіснілого й заздрісного шалу мавпоподібних Білих під час заворушень.
Нехай його великий оксамитовий прутень, який я тримала у своїх білих руках, як тремтливий цвіт чорної лілеї, змушує кричати від кохання лискучих негритянок, щоб груди їхні наливались, як бронзові повні.
Я сходила би босоніж усю землю, я б радо дозволила тернам колоти своє тіло, піскам - обпікати мене, а снігу - дерти шкіру крижаними ножами, якби змогла іще хоч раз відчути, як його вогненний стрижень пронизує моє лоно палючим торнадо чорного кохання.
Так, ми любили одне одного, ми хмеліли, ми щезали у хрипких зойках джазу.
Усередині порожньо. Твоя відсутність - найдорожче, що у мене є.
Твоя плоть зблискує вечоровою синню у моєму вікні, темніє, як усе довкола, накриваючи мене склепінням, огортаючись сузір'ями золотих краплинок поту.
Я - це ти. Моя єдина пісня - твоє ім'я на вустах.
Я у соцмережах:
ФБ: https://www.facebook.com/ania.ekimenko
Instagram: https://www.instagram.com/ann_ekim/
Блог: https://colorlifeweb.wordpress.com
розгорнути опис
згорнути опис
