Те, що я із заходу України, не означає, що я не зростала у русифікованому просторі.

У тому числі, на російськомовних віаграх та потапах з настями. Не кажучи про русифікований книжковий ринок та красивих російськомовних ведучих на телебаченні. Але я завжди знала, що росіяни знищили мого діда, якого я так і не пізнала за життя. На Наддніпрянщині, Слобажанщині, Донеччині, Півдні росіяни вчиняли Голодомори, репресії, забороняли мову, розстрілювали культуру. Зрештою, у 2014 році вони почали цю війну і повторюють все. Якою буде персональна відповідь кожного українця на це — особиста справа кожного українця. Справа честі і гідності. Особиста відповідальність.

І вибір перейти на українську мову, мову свого народу, коду, що пояснює цей світ, - це відновлення справедливості. З метою вшанування національної памʼяті, памʼяті воїнів, які відстоюють цю країну, памʼяті про ваш рід, який, очевидно, насильницьки зросійщили. Це прояв емпатії до інших українців, які стали жертвами російської агресії, для яких російська мова - мова катувань та тригер поневолення.

Дякую Марії за вибір відбуватись сьогодні в україномовному просторі. Сьогодні ми по один бік історії, у цьому всьому разом. Для мене за честь мати розмову із героїнею екрану моєї юності.