Медична освіта стала для Стефанії Назаренко кроком до усвідомлення того, що життя має приносити задоволення. Нині дівчина колекціонує щасливі миттєвості від збирання пір’їнок і старих ключів, запалювання свічок, процесу опанування чотирьох музичних інструментів, ілюстрування книг і знімкування на плівку раритетних фотоапаратів…
На її думку, шлях до себе – у відвертості і щирості з собою – справжнім. Тільки тоді приходить окрилення творчістю і смак кожної миті…
«Я не відчуваю чіткого моменту, коли в моєму житті з’явилася глина. Знаю точно, що вона об’єднує всі мої захоплення у щось єдине, – поділилася учасниця АКАДЕМІЇ. – В Опішному я потрапила в ідеальне місце. Це – справді керамічний рай».
розгорнути опис
згорнути опис
